Благодійний фонд «Громадянин» - комплексна допомога важкопораненим військовим та членам їх родин в найсучаснішому протезуванні, лікуванні, фізичній та психологічній реабілітації, навчанні.
УКРАЇНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТЕБЕ. Змінювати суспільство, робити свій маленький внесок в здобуття відчуття бути громадянином.
Олександр Кириченко, позивний КАРАТЕЛЬ
Із 2018 року я проходжу військову службу за контрактом у складі Сил оборони України та маю статус учасника бойових дій. Мій військовий шлях розпочався у Бригаді швидкого реагування №3018 Національної гвардії України в Гостомелі.
24 лютого 2022 року повномасштабну війну ми зустріли на Херсонщині, в районі Олешківських пісків. Пізніше підрозділи переміщувалися, ми виконували завдання на території Херсонської та Миколаївської областей. Саме під час виконання бойового завдання в Миколаївській області, у населеному пункті Зелений Гай, моє життя змінилося. Противник завдав авіаудару по школі, де ми перебували. Я отримав сильний забій шийного відділу хребта. Через повторні обстріли можливості нормально надати мені медичну допомогу не було, не було й належної фіксації отриманої травми. Після цього я почав постійно відчувати біль у шиї та спині, згодом почали з’являтися й інші проблеми зі здоров’ям… З часом біль почав ставати дедалі сильнішим. Особливо мене почали турбувати ліва рука, плече, шия та спина. Обстеження виявили серйозну проблему – саркоїдоз легень, а також позалегеневий саркоїдоз із ураженням хребта. За медичними висновками, захворювання перебуває в активній стадії та прогресує. Паралельно залишалася проблема з шийним відділом хребта. Мені необхідно видалити дві грижі в шийному відділі хребта, встановити спеціальні імпланти та систему для стабілізації шийного відділу хребта Atlantis, Medtronic USA. Цю операцію мені не можна більше відкладати, бо це загрожує повним паралічем. Але самостійно оплатити необхідне лікування я не можу. Вартість необхідних імплантів, операції та подальшого відновлення для мене є непідйомною. Саме тому сьогодні я змушений звернутися до небайдужих людей і попросити підтримати мене у цій боротьбі.
ЗБИРАЄМО: 178 800 ГРН
Історія бійця
Геннадій Горобець, позивний МАЙОР
Я солдат Збройних Сил України. 14 березня 2022 року мене мобілізували до війська. У вересні 2022 року наш підрозділ брав участь у звільненні Балаклії, згодом працювали біля Святогірська на Донеччині. У 2025 році мій підрозділ облаштовував фортифікаційні споруди на лінії бойового зіткнення поблизу Часового Яру. 4 березня 2025 року під час нальоту ворожого FPV-дрона я відчув, як щось хруснуло в нозі… За роки служби в інженерних військах у мене розвинулися артрози великих суглобів. Тривалий час біль просто знімали знеболювальними. Лише у вересні 2025 року мені діагностували відрив меніска правого коліна та прооперували. А вже в листопаді мене перевели на Донецький напрямок, де я продовжую служити й зараз. У червні цього року я пройшов МРТ коліна і за рекомендацією травматологів став у чергу на ендопротезування правого колінного суглоба. Я вже почав проходити необхідні обстеження, але саме тоді лікарі виявили ще одну серйозну проблему – з кульшовим суглобом. Їхній висновок був однозначним: допомогти може лише його заміна. Тепер спочатку мені необхідно пройти ендопротезування кульшового суглоба, відновитися після операції, і тільки потім лікарі зможуть оперувати праве коліно. Сама операція для мене безкоштовна, але якісний ендопротез кульшового суглоба потрібно придбати самостійно. Самотужки оплатити його я не можу. Тому змушений звернутися по допомогу.
ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 112 000 ГРН
Історія бійця
Дмитро Шевчук, позивний ШЕВА
Я з міста-фортеці Харків. Добровільно пішов у 127-му бригаду ТРО на початку березня 2022 року. Перший рік війни я воював спочатку в піхоті, а згодом — навідником у мінометній батареї. Брав участь у бойових діях у Харкові та області, воював під Бахмутом. Пізніше мені вдалося перевестися до Десантно-штурмових військ — у 78-й окремий десантно-штурмовий полк «Герць. Наприкінці жовтня 2023 року під час бойових чергувань на вогневій позиції під Малою Токмачкою я був поранений. Була ніч, я чергував із рацією в очікуванні бойової роботи. Почув виходи ворожої артилерії… Секунда — і мені здалося, що я заснув… Пітьма чергувалася зі снами, спогадами та неясними картинами… Уламками мені перебило плечову та променеву кістки лівої руки, частково роздробило лікоть, вирвало багато м’язів, відірвало великий палець, розтрощило кістки долоні. На лівій нозі вирвало більшу частину квадрицепса, був закритий перелом гомілкостопа. На правій руці відірвало частину середнього пальця. Були поламані кістки черепа, черепно-мозкова травма другого ступеня. По всьому тілу — опіки та уламки. Також я отримав масштабні ураження нервової та лімфатичної систем у лівих кінцівках.
Лікування було важким і тривало майже рік… Я переніс 19 операцій на нозі та руках. Мене навчили заново ходити, повертали базові навички адаптації та самообслуговування… Це був тяжкий і болісний шлях відновлення. Останні роки я постійно займаюся реабілітацією та адаптацією — як самостійно, так і за допомогою спеціалістів-реабілітологів.
Задача-мінімум — пристосуватися до цивільного життя, опанувати нову професію, задача-максимум — я хочу підготуватися до повернення до побратимів. А для цього мені потрібно навчитися знову бігати, стрибати, балансувати, присідати і максимально повернути функціональність лівої руки.
Нещодавно я знайшов реабілітаційний центр «Марків Рехаб». І для мене це стало новою надією. Я почув дуже важливі для себе речі: моя ліва рука здатна на більше. Нога здатна компенсувати відсутність частини м’язів, і я можу працювати над тим, щоб знову бігати.
ЗБИРАЄМО: 52 300 ГРН
Історія бійця
Максим, позивний ПАНАМА
У 2024 році я добровільно приєднався до Сил оборони України. За цей час брав участь у бойових діях на Донецькому та Сумському напрямках. 14 березня на Покровському напрямку під час ротації я та троє моїх побратимів потрапили під атаку ворожого безпілотника. У мене важке ураження лівої ноги: рвані рани, переломи стегнової кістки та численні уламки в обох нижніх кінцівках. Я вижив, і тепер моя боротьба продовжується вже на реабілітації. Моє головне завдання сьогодні – відновити функціонування колінного суглоба та ноги загалом. Зараз я проходжу відновлення у «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» НКСІУ. Перший курс вже пройдено. За місяць мені вдалося повністю відмовитися від милиць. Але попереду ще багато роботи, щоб повернути нозі рухливість. Тому потрібно продовжити реабілітацію. На жаль, самому мені не впоратись, тому змушений звернутися по допомогу.
ЗБИРАЄМО: 90 000 ГРН
Історія бійця
Денис Денисов
Я мама старшого лейтенанта Дениса Денисова. У 2020 році Денис закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Того ж року підписав контракт і розпочав службу старшим авіаційним техніком у складі 40-ї бригади тактичної авіації, відомої як «Привид Києва». З перших днів повномасштабного вторгнення мій син виконував бойові завдання. 10 липня 2025 року ворог здійснював масовану комбіновану ракетну атаку по аеродрому. Під час виконання бойового завдання Денис разом із побратимом перебував в укритті, коли туди прямо влучив ворожий «шахед»... Мій син отримав надзвичайно важкі комбіновані травми: опіки полум’ям ІІА–ІІБ ступеня 12% поверхні тіла, опіки обох стегон і кистей, верхніх та нижніх дихальних шляхів, акубаротравму, ураження обох очей та рогівки лівого ока. Через отруєння чадним газом у нього розвинувся набряк головного мозку. Денис був у комі, підключений до апарату штучної вентиляції легень. Йому зробили трахеостомію. Через сильну інтоксикацію продуктами горіння почалися проблеми з нирками, згодом – пневмонія та гайморит. Він отримував харчування через крапельниці, переніс операції, численні хірургічні обробки та аутодермопластику опікових ран. Два місяці мій син провів у реанімації… І мій Денис вижив… Потім було сім місяців реабілітації. Денис вчився сидіти, правильно пересідати з ліжка у крісло колісне, митися в душі, самостійно їсти, говорити, писати. Сьогодні Денис уже потроху говорить. Наслідки поранення залишаються дуже важкими. Але попри все пережите, у мого сина є бажання йти далі. Найбільше Денис хоче знову стати самостійним, повернутися до активності, навчитися працювати, створити сім’ю, бути опорою для своїх рідних. Для цього йому необхідна спеціалізована довготривала реабілітація в реабілітаційному центрі «АГАПЕ».
ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 78 500 ГРН
Історія бійця
Петро Слободян, позивний ФОРСАЖ
12 квітня 2022 року мене мобілізували до лав Збройних Сил України. Я служив у 108-й Кодацькій бригаді. 27 грудня 2025 р. повертаючись із бойового завдання, ми потрапили під удар ворожого «Ланцета». У машині нас було троє: водій, я та ще один військовослужбовець. Наш водій загинув. Я вижив. Внаслідок удару отримав важку черепно-мозкову травму зі значним крововиливом у мозок та численні осколкові поранення тіла… Лікарі говорили, що досягти суттєвого відновлення буде надзвичайно складно, а повернутися до стану, в якому я був до поранення, вже не вдасться. Моя нога дуже погано мене слухається, є проблеми з координацією руки. Наслідки важкої травми позначилися на емоційному стані та роботі організму, зокрема шлунково-кишкового тракту. Були сильні болі в плечі, стегні та нозі. Я не прошу повернути мені життя таким, яким воно було до поранення. Я хочу зробити все можливе, щоб повернути собі якомога більше самостійності. Зараз для цього мені потрібна спеціалізована реабілітація в «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» НКСІУ. Після настільки важкого поранення час і якісна реабілітація мають величезне значення.
ЗБИРАЄМО: 90 000 ГРН
Історія бійця
Програма безкоштовної психологічної та фізичної реабілітації і спорту Благодійного фонду Громадянин.
Дякуємо чаю ТЕТ за фінансову підтримку.
ДЛЯ ПОШИРЕННЯ ПРОГРАМИ ПО ВСІЙ УКРАЇНІ ЗАПРОШУЄМО ДО ПАРТНЕРСТВА КОМПАНІЇ ТА БРЕНДИ.
ЗВЕРТАЙТЕСЬ!
INFO@CTZN24.COM
‒ Курси іноземних мов
‒ Навчання в ІТ-сфері
ДЛЯ ПОШИРЕННЯ ПРОГРАМИ ПО ВСІЙ УКРАЇНІ ЗАПРОШУЄМО ДО ПАРТНЕРСТВА КОМПАНІЇ ТА БРЕНДИ.
ЗВЕРТАЙТЕСЬ!
INFO@CTZN24.COM
Центр має багаторічний практичний досвід протезування. З 2014 року заклад займається протезуванням для військових, застосовуючи провідні світові технології протезування, проводить програми реабілітації, виготовляє будь-які протези верхніх та нижніх кінцівок на будь-якому рівні ампутацій з використанням якісних компонентів світових виробників — Otto Bock (Німеччіна), Fillauer (США), Touch Bionics (Великобританія).
Київський Інститут Реабілітації – реабілітаційна установа амбулаторного типу, цільовим призначенням якої є здійснення комплексу реабілітаційних заходів, спрямованих на ресурсне відновлення людини та повернення її до звичного способу життя з урахуванням особистісного потенціалу. Діяльність клініки реалізується шляхом залучення мультидисциплінарної команди, яка працює у таких напрямках, як ортопедія, травматологія, неврологія, кардіологія, психологічна допомога. З травня 2022 року в клініці розпочата та активно впроваджена реабілітація постраждалих внаслідок війни.
Державне некомерційне підприємство «Центр комплексної реабілітації «ГАЛИЧИНА» має двадцятирічний досвід роботи у сфері надання послуг комплексної реабілітації особам з інвалідністю. З початком повномасштабного вторгнення реабілітаційний центр почав приймати велику кількість поранених військовослужбовців з усієї України. Близько 80% пацієнтів «ГАЛИЧИНИ» мають втрачені кінцівки різного ступеню важкості. Їх направляють зі шпиталів та лікарень, де вони отримали негайну допомогу одразу після поранення, та потребують подальшого відновлення.
Наталка Маринчак
УКРАЇНА
Поетеса, перекладачка, громадська діячка, волонтерка.
Василь Рябко
УКРАЇНА
Фронтмен гурту ПАПА КАРЛО, волонтер.
Андрій Зелінський
УКРАЇНА
Головний капелан УГКЦ, радник Глави УГКЦ зі стратегії комунікації. Голова Наглядової ради Українського ветеранського фонду при Міністерстві у справах ветеранів. Викладач програми «Етика-Політика-Економіка» в Українському католицькому університеті та Інституті лідерства і управління УКУ. Співзасновник і викладач Української академії лідерства, автор книг, публіцист, громадський діяч.
Анатолій Жумік
УКРАЇНА
Ветеран. Член національної паралімпійської збірної України з лижних перегонів та біатлону. Учасник Паралімпійських ігор, Кубків і чемпіонатів світу. Чемпіон України з параканое у своєму класі.
Влад Хільченко
УКРАЇНА
Спортсмен, тревел-блогер, автор YouTube каналу «ОДНІЄЮ ПРАВОЮ»
Наталка Панченко
ПОЛЬЩА
Польсько-українська громадська активістка, лідерка української діаспори в Польщі, правозахисниця, активістка року за версією часопису Wprost, продюсерка проектів «Ukraїner» та «Chernobyl VR Project», організаторка «Маршу подяки» полякам за підтримку України.
