Боєць, позивний «СІЛЬВЕР»


Мій бойовий шлях стартував з початку російсько-української війни у 2014 році. Долучився до всім відомого добровольчого українського корпусу «Правий Сектор», перша штурмова рота.

Мої друзі: Давінчі, Бугай, Подолян та багато інших побратимів, з ними я провоював до кінця 2015 року в районах селища Піски, Старогнатівка, шахти «Бутівка». Також ми виконували завдання на Маріупольському напрямку: Гнутове, Талаківка, Широкіне, Бердянськ.

У 2016 році я підписав контракт та вступив у лави Національної Гвардії України, був направлений для несення служби до бригади швидкого реагування. На той час виконував обов'язки командира розвідки спеціального призначення першого оперативного батальйону. До 2018 року у мене був контракт з цієї частиною.

Потім я звільнився і одразу пішов в третій полк спеціального призначення в місті Кіровоград. У вересні 2018 році ми прибули на ротацію та виконували бойові завдання у передмісті Донецька.

Одного дня ми заходили зі сторони Пісків, і я отримав поранення. Це була дуже професійно поставлена «на секреті» міна з тандемним зарядом. Побратими мене врятували, несли півтора кілометри з сірої зони до «нуля». Дякую їм за те, що допомогли, не кинули, незважаючи на точівшийся бій.

Мені надали професійну первинну медичну допомогу та відправили до госпіталю у м. Харків. Потім перевели у Київ. Зі столиці направили на лікування у Німеччину. Із-за важкого поранення більшість лікарів не давали мені шансів, а ті хто й давав, казали, що вони мізерні. Вже в Германії мені зробили ампутацію та поставили на перший протез. Згодом направили на протезування в США.

Одним словом, півтора року я провів у медичних установах.

У січні 2020 році мене виписали з госпіталю і вже в лютому 2021 поїхав зі своїми хлопцями на ротацію та приступив до виконання бойових завдань. Але ж звісно, що це були вже не ті бойові завдання, які може виконувати здорова людина, а трохи інші. Але все одно була робота, така як оперативне планування, аналітика, спостереження за ворогом.

У 2021 році у мене закінчився контракт,  я звільнився і пішов на пенсію. А в лютому 2022 знову вступив до лав збройних сил України та поїхав захищати Київщину. З початку це були Ірпінь та Буча. Потім, коли ворога вигнали з Київщини, ми перебазувалися на Харківщину. Виконували бойові завдання: приймали участь у штурмових боях та в розвідці.

Наданий час я, діючий військовослужбовець ССО збройних сил України. На жаль, через надмірне навантаження лайнер для протезу швидко зношується, тріскається та виходить з ладу, його треба міняти.