Боєць Руслан Солтус, позивний «ТЕЗУХА»

Мене звуть Солтус Руслан Дмитрович, 1973 року народження. 24 лютого 2022 року пішов захищати Батьківщину добровольцем. Я, здоровий, повний сил чоловік, навіть не уявляв собі іншого варіанта. Як я міг стоять осторонь, коли в мою країну прийшла біда?

З перших дній побратими нагородили мене позивним «ТЕЗУХА», а командири довірили посаду водія-заправника. Під час військової служби я боронив рідну Київщину, та виконував бойові задачі на Східному напрямі під Бахмутом.

Одного разу я невдало впав. Проте не звернув на це увагу, стиснувши зуби піднявся і продовжив виконувати свої обов’язки. Після того падіння у мене почала постійно боліти права нога в районі тазостегнового суглобу. Надмірні навантаження (бронежилет, БК) посилили проблему. Біль не тільки не припинявся, а лише наростав кожного дня.

З часом за рішенням військово-лікарської комісії 30 червня 2022 року я був звільнений з військової служби по хворобі. Протягом 9 місяців жив на знеболюючих, постійно збільшуючи дозу препаратів, проте зараз вже ніякі засобі не допомагають. Я не можу самостійно ходити.

Мрію зробити операцію по заміні тазостегнового суглобу, стати на ноги, повернутися до служби і далі захищати нашу Україну. Мрію зі своїм підрозділом дійти до перемоги! Вигнати нечисть з нашої країни. Зробити все, щоб вони не прийшли до наших дітей!

Звернувся до благодійного фонду «Громадянин» з проханням допомогти з ендопротезуванням тезостегневого суглобу. Мені є за ради кого жити, вдома чекають дружина (інвалід ІІІ групи) та донечка, 7 років. 

Вірю в наших українців та Перемогу!

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 95 000 ГРН