Мене звуть Солтус Руслан Дмитрович, 1973 року народження. 24 лютого 2022 року пішов захищати Батьківщину добровольцем. Я, здоровий, повний сил чоловік, навіть не уявляв собі іншого варіанта. Як я міг стоять осторонь, коли в мою країну прийшла біда?
З перших дній побратими нагородили мене позивним «ТЕЗУХА», а командири довірили посаду водія-заправника. Під час військової служби я боронив рідну Київщину, та виконував бойові задачі на Східному напрямі під Бахмутом.
Одного разу я невдало впав. Проте не звернув на це увагу, стиснувши зуби піднявся і продовжив виконувати свої обов’язки. Після того падіння у мене почала постійно боліти права нога в районі тазостегнового суглобу. Надмірні навантаження (бронежилет, БК) посилили проблему. Біль не тільки не припинявся, а лише наростав кожного дня.
З часом за рішенням військово-лікарської комісії 30 червня 2022 року я був звільнений з військової служби по хворобі. Протягом 9 місяців жив на знеболюючих, постійно збільшуючи дозу препаратів, проте зараз вже ніякі засобі не допомагають. Я не можу самостійно ходити.
Мрію зробити операцію по заміні тазостегнового суглобу, стати на ноги, повернутися до служби і далі захищати нашу Україну. Мрію зі своїм підрозділом дійти до перемоги! Вигнати нечисть з нашої країни. Зробити все, щоб вони не прийшли до наших дітей!
Звернувся до благодійного фонду «Громадянин» з проханням допомогти з ендопротезуванням тезостегневого суглобу. Мені є за ради кого жити, вдома чекають дружина (інвалід ІІІ групи) та донечка, 7 років.
Вірю в наших українців та Перемогу!
ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 95 000 ГРН