На відкладені гроші я придбав устаткування і у листопаді 2021 року поїхав у Маріуполь. Там мене зустрів командир диверсійно-штурмової групи “Ведміді”. Група базувалась у районі с. Широке.
Спочатку мене, звичайно, не брали на бойові завдання. Я тренувався, навчався працювати з 120-мм та 82-мм мінометами, а також СПГ-9, допомагав підготовляти міни, обслуговувати міномети та СПГ, а також навчався надавати первинну допомогу у разі поранень. За місяць мене вже брали на завдання. Так було до 23 лютого 2022 року.
Коли поблизу нашої бази почали прилітати снаряди, група виїхала до Маріуполя і розмістилась на базі “Азова”. Наступного ранку почалось повномасштабне вторгнення рф. Наша група спільно з “Азовом” тримала оборону Маріуполя.
15 березня на крайній позиції я і мій друг Грек отримали поранення. У мене були зламані стегна, перебита стегнова артерія, множинні осколкові поранення ніг і правої руки. Нас повезли до лікарні в Маріуполі. Мого друга Грека до лікарні не довезли, він помер у машині від втрати крові.
Коли лікарню почали щільно обстрілювати, мене евакуювали на територію заводу “Азовсталь”. Там я пролежав до 21 березня, після чого був евакуйований на гелікоптері до м. Дніпро.
Ногу ампутували вже у м. Дніпро через ішемію нижньої частини ноги. А тіло Грека до сих пір знаходиться на території заводу ім. Ілліча.
Завдяки зусиллям побратимів та протезистів, комплектуючі до протезу бійцю з позивним «Зайчик» були передані безкоштовно. БФ «Громадянин» сплатив роботу протезистів вартістю 56 345 грн.
Після тривалого лікування, протезування та реабілітації хочу повернутись на військову службу. Очікую оформлення в Азов. Нажаль, із-за проблем з документами цей процес затягується.
Тому зараз шукаю можливість попасти в інший військовий підрозділ. Є декілька варіантів, але поки що планую долучитися до підрозділу, в якому воює мій побратим на Луганському напрямку.
Але крім документів, є ще один нюанс.
В процесі повернення до повноцінного життя після поранення та ампутації я зрозумів, що моя протезна стопа гарна в повсякденному побуті, проте для війни вона не підходить. На ній не побігаєш нормально. А це необхідно, бо від швидкості може залежать моє життя.
Тому я звернувся у благодійний фонд «Громадянин» по допомогу з придбанням спортивної стопи, з якою зможу повноцінно продовжити воювати.
ЗБИРАЄМО: 149 920 ГРН