
Мене звати Сергій, позивний МОЛЬФАР. Я служу в 12-й бригаді спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. На війну я прийшов ще у 2014 році добровольцем, коли росія почала свою агресію проти нашої країни. Тоді я твердо вирішив: якщо не стану на захист України, то хто це зробить?
Моє життя кардинально змінилося у березні 2022-го на Азовсталі. Під час авіаудару ворога я отримав важке поранення: були зламані обидві кістки лівої ноги, осколки пошкодили живіт, і зламався таз. Свідомості я не втрачав, допомогу надавав собі сам, допомагав мені побратим, який був поруч.

Евакуація була складною. Спочатку мене доставили до військового шпиталю в Маріуполі, але через два дні ворог його знищив авіаударом. Мене повернули на Азовсталь, у підвал, де наші лікарі влаштували імпровізований шпиталь. Звідти евакуація гелікоптером з повного оточення була наче диво, і так почалося моє довге лікування.
До осені 2022-го я лікувався, і коли зміг стати на ноги, не вагався й повернувся до строю. Тоді багато наших хлопців були ще в полоні, і я знав, що маю боротися далі. Але через брак реабілітації, перевантаження та ускладнення восени минулого року мені довелося знову лягти на операційний стіл.
Зараз моя основна мета — позбутися постійного болю в нозі та знову ходити без обмежень. Лікарі кажуть, що це можливо, якщо пройти якісну реабілітацію яку забезпечують в «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» НКСІУ. Це місце дає мені шанс повернутися до повноцінного життя, продовжити боротьбу та здійснити свою мрію.
А мрія моя проста, але така важлива для мене — повернутися до Маріуполя, побачити свій будинок і місто, яке я захищав.
______________________________________________
Реабілітацію МОЛЬФАРА в Західному спортивно-реабілітаційному центрі буде сплачено ГО «АЗОВ СУПРОВІД»