Боєць Вадим Запорожець, позивний ТИХИЙ

Мене звати Вадим Запорожець, позивний ТИХИЙ. Я народився та виріс у невеликому селі Давидівка, що на Кіровоградщині. До війни я працював у лісовому господарстві в смт Голованівськ. Любив природу, життя було спокійним, і в мене були свої плани на майбутнє. Але все змінилося 1 червня 2022 року, коли мене мобілізували до лав Збройних Сил України.

Спочатку я опанував професію навідника, але мої технічні навички швидко знайшли застосування. Я ремонтував і обслуговував військову техніку, і це стало моїм основним завданням. Ми працювали в найгарячіших точках, під постійними обстрілами, іноді на межі можливостей. Та я знав, для чого це роблю, і був готовий до будь-яких випробувань.

Але 7 вересня 2022 року в селі Піски на Донеччині я отримав поранення, яке змінило все моє життя. Той день починався як зазвичай — обстріли, шум. Ми готувалися до виконання бойового завдання, коли ворог атакував із дрона. Перший вибух пролунав поруч із нами. І одразу після цього пролунав другий вибух.

Мене збило з ніг, ноги присипало землею. Я не відчував болю, просто не міг поворухнутися. Коли побачив кров на плечі, зрозумів, що це серйозно. У голові було тільки одне: «Це вже кінець». Я навіть подумки попрощався з мамою, сестрою, моєю дівчиною, племінниками... Але побратими Юра, позивний «Бродяга», і Вася Волошин витягнули мене з-під завалу. Далі все мов у тумані. Я пам’ятаю тільки, як мене кудись несуть.

Мене транспортували через кілька шпиталів: Покровськ, Дніпро, Київ. У Києві, у Феофанії, я вже почав приходити до тями. Лікарі боролися за моє життя, а рідні завжди були поруч та молилися, щоб вижив. Я смутно пам’ятаю свою маму та дівчину біля ліжка.

Усвідомлення того, що мої ноги більше мене не слухають, стало справжнім шоком.

Я не можу сказати, що було найважчим. Мабуть, найскладніше — прийняти реальність. Але мене підтримували думки про рідних. Я хотів знову побачити маму, сестру, мою маленьку доньку, племінників. Вони стали для мене натхненням і головною мотивацією боротися далі.

Сьогодні я проходжу лікування та реабілітацію в Медичному центрі «Модричі» на Львівщині. Тут лікарі стабілізували мій стан, вертикалізували, я набрав вагу. Але попереду ще довгий і складний шлях. 

Реабілітація в центрі — це мій шанс, але вона дуже дорога. Тому змушений звернутися по допомогу до благодійників.

Я хочу повернутися до активного життя, до улюбленої справи. Я мрію про власну сім’ю, про те, щоб бути корисним людям, жити повноцінно.
_____________________________________________

Вадим продовжує боротьбу за можливість жити без болю та повернутися до повноцінного життя. Завдяки підтримці небайдужих людей він уже проходить реабілітацію в центрі «Модричі», але цього недостатньо.

Лікарі рекомендують додатковий 4-й місяць інтенсивної реабілітації, щоб закріпити результати та дати йому шанс на краще відновлення. Крім того, для зменшення спастики в ногах Вадиму необхідна процедура введення ботулотоксину. Це допоможе зняти сильне м’язове напруження та полегшити рухи.

_____________________________________________

 

Завдяки всім небайдужим Вадим пройшов два місяці інтенсивної реабілітації в центрі «Модричі». Крім цього, фонд додатково оплатив ботулінотерапію, яка допомогла зняти спастику в ногах та покращити його стан.  

За рішенням самого Вадима подальшу реабілітацію він продовжить у центрі «Святенко». Ми й надалі слідкуватимемо за його відновленням і, в разі потреби, будемо підтримувати його відновлення.  

Уклінно дякуємо кожному, хто донатив, поширював інформацію та підтримував Вадима на цьому складному шляху. Кожен внесок, кожне слово підтримки – це його шанс на нове життя.

 

ПЕРЕРАХОВАНО: 381 400 ГРН

 

 

 

Складна та тривала реабілітація Вадима Запорожця продовжується у клініці «Святенко».

Лікарі щодня ведуть боротьбу за його відновлення: працюють над заживленням глибоких пролежнів та продовжують курс фізичної реабілітації.

Це кропіткий процес, що вимагає часу, сил і значних фінансових витрат. Всі процедури — дороговартісні, і самотужки Вадим не може з ними впоратись.

Він продовжує боротися — але йому знову потрібна наша допомога.

Просимо всіх, хто вже підтримував Вадима, і тих, хто тільки дізнається про нього — не залишайтесь осторонь.

Будь-який донат — це крок до його відновлення.

_____________________________________________

Завдяки всім небайдужим вдалося закрити збір на 62-денний курс реабілітації для захисника Вадима Запорожця у клініці «Святенко».  

Відновлення триває. Є перші позитивні результати — покращився загальний стан, почалося загоєння складних пролежнів. Попереду ще довгий шлях фізичної боротьби, але тепер у Вадима є найголовніше — ваша підтримка й віра в нього.  

Від усього серця дякуємо кожному донору! Ваш внесок — це більше, ніж гроші. Це турбота та людяність, які допомагають триматися. Ви даруєте не просто шанс, ви даруєте надію.  

Окрема подяка компанії «Умка-1» за вагому допомогу та щире серце. Завдяки вам ця реабілітація стала можливою.  

Разом ми повертаємо до активного життя!

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 246 200 ГРН

_____________________________________________

Вадим продовжує боротьбу за активне життя, не зупиняється на досягнутому. Він щодня працює над собою і має помітні результати — Вадим став сильнішим, витривалішим, впевнено виконує більш складні вправи.

Попереду ще тривалий шлях відновлення, але він не здається. Ми завжди на зв’язку з нашими бенефіціарами і готові підтримати у потрібний момент. Саме тому, коли Вадим звернувся з проханням профінансувати додатковий курс реабілітації, фонд відгукнувся та виконав цей запит.

Бо наші Герої заслуговують не лише на вдячність, а й на реальну допомогу! Разом ми даруємо їм шанс на нове життя.

 

ПЕРЕРАХОВАНО: 28 000 ГРН

ЗАГАЛОМ ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 655 600 ГРН