Боєць Микола Лобур, позивний КАППА

Мене звати Микола Лобур, позивний КАППА. Я головний сержант 2-ї роти 1-го батальйону 117-ї механізованої бригади. На військовій службі з березня 2022 року, був добровільно мобілізований.

Протягом цього часу я, як і всі побратими, проходив через різні військові випробування, але бойове завдання в Запорізькій області біля села Роботине стало для мене доленосним.

Під час мінометного обстрілу мене накрило так, що розвернуло, мов маятник. Я відчув сильний удар у спину, як ніби щось важке вдарило по бронепластині. Зрозумів, що не можу поворухнутися — нижня частина тіла просто перестала мене слухатись. Евакуювали мене доволі швидко, розвідники з батальйону закинули мене, як мішок, на пікап, зволікати не було часу, на кону стояло моє життя. Повезли в місто Оріхів, де мені надали першу медичну допомогу.

Практично увесь час евакуації я був при тямі.

Далі був тривалий шлях лікування, розпочалась реабілітація.

Отримавши важку травму хребта, наразі пересуваюсь у кріслі колісному, проте самостійно себе обслуговую. Нещодавно у мене з’явилися рухи в ногах, і тепер я маю перспективу почати ходити. Це дарує мені додаткові сили боротися за відновлення.

Наразі я проходжу військово-лікарську комісію і готуюсь до курсу реабілітації в Західному реабілітаційно-спортивному центрі. Мені потрібно укріпити тазові м’язи, відновити баланс та здобути нові навички для соціальної адаптації. Ця реабілітація допоможе мені повернутися до активного життя і знайти нові можливості для самореалізації.

Моя найбільша мрія — бути причетним до змін у Державі! Я прагну зробити свій внесок не лише на полі бою, але й у майбутньому розвитку України. З вашою підтримкою я вірю, що зможу пройти цей важливий етап відновлення і стати частиною великих змін.

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 90 000 ГРН

___________________________________________________

Микола успішно пройшов 30-денний курс у «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» НКСІУ. Результати відновлення значно покращили його функціональні можливості.

Досягнення під час реабілітації:
‒    Микола вдосконалив техніку користування кріслом колісним, що дозволяє йому ефективніше пересуватись та адаптуватись до повсякденного життя.
‒    Поліпшив рівновагу в положенні сидячи, що є важливим для виконання побутових завдань і підвищення самостійності.
‒    Суттєво підвищив показники сили та витривалості завдяки індивідуально підібраному комплексу вправ і підтримці реабілітаційної команди.

Реабілітація Миколи стала можливою завдяки внескам небайдужих людей. Така підтримка допомагає нашим захисникам не лише відновлюватися фізично, але й отримувати впевненість у тому, що вони не самі у своїй боротьбі.