Боєць Сергій Чирва, позивний ЧЕРВОНИЙ

Мені 38 років. Одружений, маю доньку.

Вперше був мобілізований до лав ЗСУ у 2015 році. Доєднався до 92 бригади ім. Івана Сірка. Брав участь у боях за н.п. Щастя, Станицю Луганську. Був демобілізований у 2016 році.

Повномасштабне вторгнення зустрів вдома на Полтавщині. Був мобілізований 17 травня 2022 року. Потрапив до складу 58 мотопіхотної бригади ім. Івана Виговського. За час служби тримали позиції на Бахмутському, Куп’янському, Лиманському напрямках. Відвідали й Серебрянській ліс.

22.09.2022 отримав контузію. 03.11.2022 – дві кулі в ногу. А 24.09.2023 моя рота прибула в район ведення бойового завдання на околиці с. Павлівки поблизу Вугледару. Оскільки вже була темна пора доби, то орієнтування та видимість були обмежені. Ми, розділившись на невеликі групи, почали розтягуватися вздовж посадок. Група побратимів не зорієнтувалася та почала рухатися у невірному напрямку. Я вирушив за ними аби повести їх за собою.

В цей час розпочинається ворожий артилерійський та мінометний обстріл, він коригувався великою кількістю БПЛА противника, які літали прямо над нами. Снаряди влучали в декількох метрах від нас. Після одного з таких влучань я відчув сильний біль в області ніг та тазу, зрозумів, що побратими загинули.

Наклав собі турнікет, випив ліки, які вдалося знайти. Відчув нестерпний біль, виникло бажання відкрутити турнікет та стекти кров’ю, але пригадав, що обіцяв дружині подзвонити.

Перечекавши обстріл, поповз у посадку до інших побратимів. Звідти товариш тягнув мене на собі, накривав гілками, щоб заховати від ворожих БПЛА та залишив чекати медиків.

Потім евакуація: Богоявленка - Курахове - Покровськ. Тут я вже втратив свідомість....

Відкрив очі в лікарні Мечникова. Побачив дружину. Вона розповіла, що знала лише те, що у мене легке поранення. Військова частина загубила мій слід у Покровську, і далі шукала мене сама з волонтерами. Знайшла в реанімації на апараті ШВЛ у нестабільно важкому стані з діагнозом мінно-вибухова травма. В результаті чого, у мене екзартикуляція лівого кульшового суглоба. По простому кажучи, ампутація нижньої кінцівки з вичлененням стегна.

Почалися нескінченні операції, чистки рани, наркоз, з якого тяжко виходив.

Далі – мед заклад Києва, де були ті самі процедури у різних відділеннях лікарні – реанімація, травматологія, хірургія. Пізніше були виявлені ще й осколки та перелом тазу.

Зараз перебуваю на реабілітації у м. Львів та потребую коштовного протезування, на яке коштів, що виділяє держава, не вистачає. Саме з цього приводу і змушений звернутися по допомогу до благодійників, бо щоб отримати функціональний протез, потрібна доплата.

Мрію і надалі вести активний спосіб життя, як і до поранення.

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 176 367,74 ГРН

 

Дякуємо команді Bihus.Info за інформаційну підтримку благодійного збору!