Боєць Володимир Гладкий, позивний «МАРГАРИН»

Я командир гранатометного взводу 1-го механізованого батальйону, старший лейтенант Гладкий Володимир Олександрович. Після закінчення ХНАДУ і військової кафедри Академії нацгвардії міста Харків підписав контракт з військовою частиною А 0501 (92 окрема механізована бригада ім. Кошового отамана Івана Сірка) і відправився на Донбас . Саме там до початку повномасштабного вторгнення виконував завдання за призначенням.

24 лютого у складі підрозділу зустрічали ворога в районі населеного пункту Великий Бурлук, Приколотне. Тримали оборону Харкова. 

Згадую, як місцеві жителі просили їх захистити і не пустити орків у місто. Вони нас підтримували, як тільки могли, все що було з дому несли нам. На вулиці мороз, ми всі голодні. А люди несуть нам і чай, і каву, і поїсти! Навіть діти приносили!

Пам’ятаю, як люди виходили за водою за хлібом! І в цей момент Су-24 орків касетними боєприпасами вдарив по цивільних, а на «подарунок» ще й авіабомби! Людське життя дорожче всього на святі! І зберегти його – це наш обов’язок!

25 травня під час виконання бойового завдання в районі нп. Петрівка Харківської області наше авто підірвалося на протитанковій міні. Побратими надали мені першу медичну допомогу та евакуювали з поля бою. Далі було довготривале лікування і в Україні, і за кордоном. Нажаль, лікарям не вдалося врятувати праву ногу, мені ампутували праву гомілку на рівні середньої третини.

Я поставив ціль – стати кращим, чим був, або схожим! І фізично, і морально. До війни і АТО я займався кікбоксингом. Хочу повернутись до улюбленого спорту, але з протезом. Також планую повертатись в стрій в армію, але прийдеться змінити посаду.


Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України № 253 від 16.09.2022 року трикратно збільшено суму, що виділяється на протезування за державною програмою.

У зв’язку з чим, необхідна суму збору на протезування бійця з позивним «Маргарин» зменшилась до 19 454, 29 грн. 

Ці кошти перераховані. Залишок направлений на протезування інших бійців.