Боєць Андрій Дудник, позивний КОТ

Вперше вступив до лав ЗСУ, підписавши у вересні 2019 року контракт на посаду водій Мінометного взводу мінометної батареї десантно-штурмового батальйону 79 бригади м. Миколаїв. Мені тоді було 25 років. Приймав участь у захисті Батьківщини на Донеччині під час АТО. 
На початку повномасштабного вторгнення росії був переведений до 95 бригади ДШВ у місто Житомир.

22.06.2022 р. під час виконання бойового завдання в Донецькій області, під Слов’янськом отримав тяжкі поранення, а саме повну травматичну ампутацію обох ніг, осколкове поранення рук та відкритий перелом ліктьового суглобу, акубаротравму та струс головного мозку.

На полі бою побратими надали першу медичну допомогу, наклали турнікети, після чого евакуювали до м. Краматорськ. Стабілізували мій стан та перевезли в м. Дніпро в лікарню ім. Мечникова. Саме там переніс кілька операцій.

Пам’ятаю, як вперше прийшовши до тями, попросив лікаря подзвонити дружині. На той момент я не сказав, що в мене немає ніг, не хотів її хвилювати.

Коли прийшов до тями вдруге, то поряд вже була моя кохана з 9-ти місячним сином. 
Вона впевнено сказала: «Все буде добре, ми поряд!»

Декілька днів я перебував в реанімації, постійно спав, бо мене знеболювали від нестерпного болю. Потім перевели до палати, де я одужував та набирався сил. Мій емоційний стан був дуже пригнічений, я не знав, як жити далі без ніг. Але мене підтримувала та допомагала моя дружина, яка приходила щодня по декілька разів. Потроху я приходив в себе та почав цікавитись протезуванням. Хотів якнайшвидше стати на ноги та повернутись до сім’ї. Нажаль це було не так швидко, як  бажалося.

Вперше я став на протези після поранення лише через 5 місяців, у грудні 2022 р. Протезувався у Львові, там же проходив реабілітацію та вчився ходити.

Щоб повернутися до активного життя без обмежень, мене чекає багато роботи над собою. Наразі потребую відновлення в «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» Національного комітету спорту інвалідів України.

Мрію не просто вільно пересуватися на протезах, ставлю за ціль долучитися до Паралімпійської збірної з біатлону та гідно представляти Украйну на світовому рівні.

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 90 000 ГРН