Боєць Микола, позивний ШЕРМАН

Мене звуть Микола, позивний Шерман, в армії з 2016 року. Підписав контракт і до літа 2021 року служив у лавах Збройних Сил України.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, я знаходився в Харкові. На той момент у мене вже були зібрані необхідні речі, і 25 лютого 2022 р. разом з побратимом вирушили до свого підрозділу на Донбас.

10 березня 2023 р. потрапили під сильний артилерійський обстріл, я став 300-м з вогнепальним осколковим пораненням правої гомілки. Пам’ятаю, як побачив ногу, яка просто висіла на шкірці, то відразу зрозумів – буде ампутація.

Не можу сказати, що я сильно переживав за це. Ні. Поставився до цього спокійно, бо розумів, де знаходжусь і що відбувається навколо. В моєму випадку, насправді, не все так погано.

В той момент більше переживав за своїх друзів і товаришів по службі, які залишилися там – на полі бою. А також за рідних і близьких, які дізнаються що я поранений. Навіть не хотілося говорити перший час про ампутацію ноги, розповідав, що просто пару уламків в нозі – дрібниці, нічого страшного.

Після лікування, протезування та реабілітації продовжив військову службу. Протез не заважає мені боронити Батьківщину. Проте від надмірних навантажень (бронежилет плюс бойовий комплект - 20-30 кг, а ще з усім цим побігати) в мене лопнула стопа, і зараз я потребую негайної її заміни, щоб повернутися до виконання бойових задач.

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 167 650,70 ГРН