
Мене звуть Микола Павлюк, побратими кличуть СВЯТИЙ МИКОЛАЙ, мобілізований 18.04.2022 р. На службу до армії взяли не одразу, бо у Харкові були переповнені військкомати. Проте наполегливість зробила свою справу. Ще у молодості я працював військовим фельдшером, тому підчас повномасштабного вторгнення долучився до війська на посаду «бойовий медик».
Поранення отримав у селі Білогірка, Херсонської області. 29 серпня 2022 р. під час виконання бойового завдання попали під ворожий мінометний обстріл. Отримав мінно-вибухову травму, вогнепальне сліпе осколкове поранення правого плеча, травматичну ампутацію правої нижньої кінцівки та інші чисельні діагнози.
Свідомість не втратив, відчував спокій, першу допомогу надав собі сам. Одразу навіть не зрозумів, що втратив ногу. Намагався піднятися, щоб допомогти побратимам, і зрозумів: допомога потрібна мені самому. Евакуювали з місця обстрілу через деякий час, адже були проблеми зі зв`язком, рація не працювала, а мобільний зв'язок був відсутній, тому ми не могли викликати допомогу.
Привезли в стабілізаційний центр, там же ампутували ногу. Далі евакуювали в Одесу, де я проходив лікування та реабілітацію. На протезування був направлений в Тернопіль.

Досить швидко опанував протез. Нажаль до війська повернутися вже не можу. Проте бажання допомагати хлопцям бере верх, тому планую перекваліфікуватись на протезиста. Хочу ставити побратимів на ноги.
Сам вже звик пересуватися на протезі, але нажаль нова нога передчасно вийшла зі строю. Зараз потребую ремонту та заміни куксоприймальної гільзи, тому і звернувся по допомогу до благодійного фонду «Громадянин».
ПЕРЕРАХОВАНО: 35 997,74 ГРН
