Боєць Степан Рак

Вітаю, мене звуть Рак Степан Володимирович. Козак, пасічник та кушнір. З початком повномасштабного вторгнення ми з побратимом пішли проситися у 80 бригаду, але нам сказали, що пенсіонери та «вєщмішки» їм не потрібні. 

Проте бажання творить дива, і я отримав пропозицію від 24 бригади. Ні хвилини не вагаючись, одразу погодився та приєднався до їх лав.

На превеликий жаль, повоювати можливості так і не мав.
 

13 березня 2022 року, очікуючи техніку на Яворівському полігоні, отримав поранення під час ракетного обстрілу. Ось і вся моя військова історія.

Довгий час дуже шкодував, що залишився живий, але маю маленьку доню і, дякуючи всім рідним та друзям, які постійно дзвонили та підтримували, знайшов сили і зайнявся собою. Активно взявся за реабілітацію, і вже отримав непоганий результат.

Але розумію, що мені потрібен електричний візок, бо незабаром повернуся до дому і хочу самостійно вільно пересуватись, бути мобільним.
 

Бажаю всім побратимам, хто потрапив в ті «лещата» і лікується після поранення, одужати, не падати духом, а максимально працювати над собою. Чим більше зробите під час реабілітації, тим легше буде в подальшому житті.

Всім бажаю якнайшвидше дочекатися нашої перемоги і повернутися в спокійне щасливе життя! Нехай Господь допомагає нам всім!