Боєць Андрій Хворостяний Скопійовано!

У 2022 році, з самого початку повномасштабної війни, я став на захист України як мобілізований доброволець. Я не планував військової кар’єри й не думав, що колись доведеться брати до рук зброю. Тоді для мене все було дуже просто: почалася війна, отже я маю захищати свою землю, свій дім і своїх близьких.

За час служби я отримав не одне поранення. Найважче сталося під час виконання бойового завдання у Часовому Яру.

Під час висадки нашого підрозділу почався артилерійський обстріл. Поруч зі мною розірвалися дві 120-міліметрові міни. Я отримав осколкові поранення та контузію, але свідомості не втрачав. Сам дістався укриття, надав собі першу допомогу і ще близько трьох-чотирьох годин продовжував виконувати бойове завдання. Уже на позиції побратим допоміг дістати уламки, які залишилися в тілі, та зробив нову перев’язку.

Завдання ми виконали. А от наслідки того дня залишилися зі мною надовго.

Після поранення почала німіти ліва рука. Приблизно через пів року стався перший інсульт. Я переніс його, відновився наскільки зміг і продовжив працювати. У середині 2025 року стався другий інсульт. Ліва сторона тіла знову почала німіти. І знову я відновлювався, щоб повернутися до роботи.

Наприкінці 2025 - на початку 2026 року стався третій інсульт. Цього разу організм уже не зміг так швидко впоратися з наслідками. Я частково втратив зір, пам’ять, рухливість і чутливість лівої сторони тіла.

Під час обстеження у госпіталі лікарі виявили аневризму, а також осередки наслідків контузій та перенесених інсультів. Мене направили до Інституту нейрохірургії імені Ромоданова, де провели складну операцію з трепанацією черепа та кліпуванням аневризми.

Після операції мені призначили три місяці відпустки. Але я розумів: просто чекати, поки організм відновиться сам, не можна. Тому почав займатися самостійно. Потім домагався подальшого лікування, звертався до різних медичних закладів, проходив лікування та реабілітацію. Я дуже хотів повернути те, що втратив. Рухи. Чутливість. Пам’ять. Звичайне відчуття власного тіла.

Та довгий час відчутного результату майже не було.

Зрештою наш медик привів мене до Медичного центру «Марків Рехаб». І саме там я вперше за довгий час відчув, що справді оживаю.

З’явилися помітні зміни. Тіло почало краще відгукуватися на роботу, а разом із цим повернулася віра у власні сили. Після всього, що сталося, це відчуття для мене важить дуже багато. Бо коли довго борешся і майже не бачиш результату, в якийсь момент особливо важливо зрозуміти: відновлення можливе. Треба просто продовжувати.

Проблеми зі здоров’ям залишаються. Попереду ще багато роботи. Але тепер я знаю, що цей шлях має сенс.

Моя найближча ціль - пройти ще один спеціалізований курс реабілітації у «Марків Рехаб», закріпити вже отримані результати та продовжити повертати рухливість, чутливість і самостійність. Саме для оплати цього курсу я сьогодні потребую допомоги.

Я багато пройшов за ці роки. Війна, поранення, контузії, три інсульти, складна операція, довге відновлення. І, мабуть, головне, чого все це мене навчило - не зупинятися після першої, другої чи навіть третьої невдачі.

Зараз я дуже хочу відновитися і повернутися додому.

А ще маю одну просту мрію - власний дім. Не щось особливе. Просто місце, куди одного дня я зможу повернутися, відчинити двері й подумати: «Все. Я вдома».

Зараз до цього дому мені ще треба пройти свій шлях. І наступний крок на ньому - реабілітація.

____________________________________________

 

Збір на реабілітацію для Андрія Хворостяного успішно закрито. Потребу повністю оплачено, а сам Андрій уже пройшов курс відновлення. І маємо результати, якими дуже хочеться поділитися.

Після кількох контузій, аневризми середньої мозкової артерії, крововиливу та складної операції в Андрія залишився лівобічний геміпарез. Він майже не відчував ліву руку та ногу, були порушені рухові функції, турбував біль.

За словами реабілітологів, після курсу терапії функції вдалося суттєво відновити. Значно покращилися рухи, повернулася чутливість, зник біль.

Щиро дякуємо кожному, хто підтримує наших захисників. Окрема вдячність команді фахівців з реабілітації за професійну роботу і такий важливий результат.

Попереду ще є над чим працювати. Але сьогодні ми бачимо головне - цей шлях дає результат. І віримо, що далі буде ще більше перемог Андрія над наслідками важких контузій.

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 28 600,04 ГРН