Боєць Сергій Обманюк

Мене звати Світлана. Я дружина захисника Сергія Обманюка.

Ніколи не думала, що колись писатиму такі слова і проситиму про допомогу. Майже півтора року ми намагалися впоратися самостійно. Вірили, боролися, шукали сили і не хотіли нікого турбувати.

Але сьогодні я змушена звернутися по допомогу для свого чоловіка.

Мій Сергій – військовослужбовець ЗСУ. З січня 2024 року він служив у військовій частині 4942 у роті зі зміни напрямків руху безпілотників та прикриття стратегічних та цивільних об’єктів. Він працював по всій Україні, у тому числі на Харківщині, де було особливо небезпечно.

Після одного з нічних бойових чергувань, повертаючись із служби, Сергій потрапив у страшну дорожньо-транспортну пригоду. Важка черепно-мозкова травма. Лікарі не давали великих шансів.

Я пам’ятаю той день до найменших деталей. Реанімація. Апарати. Безсонні ночі. Страх почути найстрашніше. Довгі тижні коми, коли єдине, що ти можеш, – це тримати кохану людину за руку і просити її повернутися.

Потім були надскладні операції, встановлення великої титанової пластини, нескінченні лікарні, реабілітації та боротьба за кожен рух.

Нам казали, що шансів на самостійне пересування майже немає.

Але Сергій не здався.

Сьогодні, через півтора року боротьби, він уже відновив пам’ять, повернув мову та може пересуватися самостійно з допомогою палиці. Ми залишили позаду крісло колісне. Кожен його крок – це маленьке диво, за яке ми боролися щодня.

За весь цей час ми жодного разу не відкривали зборів. Не просили допомоги. Усе лікування, операції та реабілітації оплачували самотужки. Були періоди, коли Сергій перебував поза штатом. Одночасно наша сім’я бореться ще й за життя мого батька, який має онкологічне захворювання четвертої стадії.

Сьогодні я чесно можу сказати: самостійно ми більше не справляємося.
Попереду на Сергія чекає спеціалізована реабілітація в реабілітаційному центрі «АГАПЕ». Саме вона дає шанс на подальше відновлення, на нові кроки, на ще більшу самостійність і повернення до повноцінного життя.

Мені дуже непросто просити про допомогу. Але ще важче було б зупинитися зараз, коли ми вже пройшли такий довгий шлях і бачимо результати.
____________________________________________

Сергій пройшов курс відновлення в реабілітаційному комплексі «АГАПЕ УКРАЇНА». В рамках проєкту «Підтримка родини ветеранів з інвалідністю. Відновлення та реабілітація», який реалізує БФ «Громадянин» у межах програми «Спроможні та сильні», що впроваджується Фондом Східної Європи за сприяння Швейцарії.

Під час первинного оцінювання він міг пройти близько 10 метрів із чотирьохопорною палицею та супроводом. Також спостерігалися порушення координації, рівноваги, пам’яті, уваги та мовлення.

Після курсу реабілітації Сергій навчився ходити на короткі дистанції в межах приміщення без додаткових пристроїв, а на довші дистанції – до 800 метрів – самостійно, використовуючи одноопорну палицю. Він також може долати сходи, покращив витривалість, рівновагу та швидкість ходи.

Є важливий прогрес і в мовленні: Сергій демонструє повне розуміння зверненої мови, його мовлення стало чітким і граматично правильним. Покращилися когнітивні функції: тест MOCA зріс із 21 до 26 балів, а індекс Бартела – з 70 до 85 балів.

Ці результати – підтвердження, що реабілітація працює. І що продовження спеціалізованого відновлення для Сергія було не просто бажаним, а справді необхідним.

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 78 500 ГРН