Боєць Владислав Шмальонов, позивний ДЖОНІК

Мене звати Ольга. Я мама Владислава Шмальонова, нашого ДЖОНІКА.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Влад не чекав повістки і не шукав виправдань. Він добровільно пішов до військкомату. На всі наші хвилювання відповідав просто: «Я хочу, щоб моя сім’я могла жити спокійно». Ще зі шкільних років друзі називали його ДЖОНІК. Цей дитячий псевдонім став його позивним на війні. За ним – усміхнений, добрий і щирий хлопець, який любив життя, будував плани на майбутнє та мріяв про власний будинок.

У травні 2022 року Влад потрапив на захист Лиману. З тих боїв повернулося зовсім небагато хлопців. Потім були важкі фронтові дороги Запорізької та Донецької областей, зокрема Покровський напрямок у складі 68-ї окремої єгерської бригади. День за днем він захищав нас із вами, нашу землю, наші домівки та наш спокій. Війна завжди поруч, навіть тоді, коли комусь здається, що вона десь далеко. Завдяки таким хлопцям, як Влад, українські родини мають можливість прокидатися у своїх ліжках, обіймати дітей і будувати плани на завтра.

У серпні 2025 року Влад отримав важку черепно-мозкову травму та численні ушкодження внутрішніх органів і кінцівок. Лікарі давали мінімальні шанси на життя. Він переніс декомпресійну трепанацію черепа, важкі ушкодження легень, множинні переломи ребер, двосторонній пневмоторакс, розрив селезінки та важкі травми внутрішніх органів. Сину довелося пережити складні операції, боротьбу за кожен подих і кожен день життя. Наслідки травм залишаються надзвичайно важкими й сьогодні. Він також має незрощений перелом лівої плечової кістки, переніс численні оперативні втручання та тривалий час перебував у критичному стані.

Але Господь почув наші молитви.

З Божою допомогою, завдяки підтримці рідних, друзів, небайдужих людей та неймовірній силі волі самого Влада, після більш ніж дев’яти місяців лікування та реабілітації він зміг вийти з того страшного стану.

Сьогодні мій син продовжує свою найважчу битву – боротьбу за повернення до повноцінного життя.

Йому потрібно заново вчитися тримати рівновагу. Потрібно відновлювати роботу рук. Потрібно заново навчатися мислити, говорити, виконувати звичні для кожного з нас дії. Те, що для більшості людей здається простим і буденним, для Влада зараз є результатом щоденної виснажливої праці.

З 25 травня по 14 червня 2026 року Владиславу заплановано проходження спеціалізованих оздоровчо-реабілітаційних заходів у реабілітаційному центрі «АГАПЕ Україна». Програма включає фізіотерапію, ерготерапію, терапію мови та мовлення, а також заняття в тренажерному залі.

Саме ця реабілітація дає шанс на подальше відновлення та повернення втрачених навичок. Але для нашої родини оплатити всі необхідні витрати самостійно дуже складно.

Тому сьогодні я звертаюся до кожного небайдужого серця. Будь ласка, допоможіть моєму сину. Допоможіть захиснику, який не вагався, коли країна потребувала його. Допоможіть людині, яка пройшла пекло війни, а тепер щодня долає наслідки важких травм.

____________________________________________

Влад пройшов курс реабілітації в межах проєкту «Підтримка родини ветеранів з інвалідністю. Відновлення та реабілітація», який реалізує Благодійний фонд «Громадянин» у межах програми «Спроможні та сильні», що впроваджується Фондом Східної Європи за сприяння Швейцарії.

Для родини ця підтримка стала надзвичайно важливою. Адже реабілітація після важкої черепно-мозкової травми – це не лише робота з пацієнтом, а й навчання рідних, які перебувають поруч.

Під час занять спеціалісти допомагали Владу відновлювати фізичні та когнітивні навички, працювали над безпечною ходою, тренували м’язи обличчя та мовленнєвого апарату, що в майбутньому сприятиме поверненню мовлення. Особливу увагу приділяли розвитку вже набутих когнітивних навичок та формуванню нових, які з’явилися протягом реабілітації.

Не менш важливою стала підтримка для мами.

Фахівці надали родині детальні консультації щодо особливостей фізичного та когнітивно-поведінкового стану Влада, догляду за ним, комунікації, підтримки фізичного відновлення, особливостей харчування та стану лівої руки. Пояснили особливості IV рівня когнітивного функціонування за шкалою Rancho Los Amigos, навчили принципів безпечної взаємодії та ефективного спілкування із сином. Родина отримала рекомендації щодо формування повсякденних навичок через повторення та покрокове виконання завдань, навчилася виконувати пасивні вправи, розтягнення верхніх кінцівок, профілактику контрактур і стимуляцію довільних рухів.

Завдяки отриманим знанням мати краще розуміє стан сина, знає, як правильно допомагати йому в повсякденному житті та підтримувати його на шляху до відновлення.

Але реабілітація після таких важких травм – це довгий шлях, який не можна зупиняти. Кожен новий курс дає шанс на подальше відновлення рухів, мислення, мовлення та повернення до максимально самостійного життя.

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 78 500 ГРН