Боєць Олександр Пустовід, позивний ГРУША

Мене звати Олександр, я – батько захисника України Пустовіда Олександра Олександровича, позивний ГРУША. Сьогодні я звертаюся до вас не лише як батько, а як людина, яка щодня бачить, якою страшною ціною дається наша свобода.

Мій син народився 12 грудня 1989 року в Харкові. Навчався у школі №73, а згодом закінчив Харківський національний технічний університет сільського господарства. Після навчання Олександр працював у нашому сімейному бізнесі з виробництва взуття, допомагав розвивати справу, будував плани на майбутнє.

Він завжди був людиною, яка не проходить повз чужу біду.

Саме тому Олександр добровільно вступив до лав Державної прикордонної служби України та підписав контракт. Він казав, що не може залишатися осторонь, коли країна потребує захисту.

Але війна дуже швидко змінила все.

Під час проходження військової служби у мого сина виникли проблеми зі здоров’ям, які призвели до гострого порушення мозкового кровообігу. Згідно з висновками військово-лікарської комісії, у жовтні 2024 року Олександр переніс ішемічний інсульт внаслідок тромбозу правої внутрішньої сонної артерії.

Лікарі боролися за його життя щохвилини.

Він пройшов через тромбектомію, декомпресійну трепанацію черепа, тривале лікування та численні операції. Згодом йому встановили титанову пластину. Попереду були довгі місяці лікарень, болю, невідомості та виснажливої боротьби за кожен рух. Сьогодні Олександр уже зробив те, що ще зовсім недавно здавалося неможливим: завдяки лікарям і власній силі волі він знову почав ходити.

Але наслідки поранення залишаються дуже важкими.

Ліва рука досі не функціонує. Олександр має проблеми з координацією та рівновагою. Його мовлення залишається млявим і потребує постійної роботи з фахівцями. Ліве око не функціонує. Кожен новий рух, кожне слово, кожен маленький крок вперед – це результат величезних зусиль.

Попри все пережите, мій син не втратив найголовнішого – віри в майбутнє.

Він мріє створити щасливу родину. Мріє повернутися до нашої сімейної справи. Мріє про великий затишний будинок, у якому лунатиме дитячий сміх. І я вірю, що ці мрії можуть здійснитися.

Зараз Олександру життєво необхідна спеціалізована реабілітація у «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» НКСІУ. Саме там він зможе отримати комплексну допомогу: фізичну реабілітацію, відновлення рухових функцій, роботу з мовленням та підтримку фахівців, які допомагають людям після важких уражень мозку повернутися до повноцінного життя. На жаль, самостійно наша родина не може покрити всі витрати.

Тому ми змушені звернутися по допомогу. Допоможіть Олександру повернутися до життя, у якому він знову зможе говорити, працювати, обіймати близьких і будувати своє майбутнє.

 

ЗБИРАЄМО: 120 000 ГРН

Банка Олександра https://send.monobank.ua/jar/7Jp6kfb21e