Боєць, позивний «ЗМІЙ»

Мене звати Андрій, мені 31 рік, я офіцер ЗСУ. У 2014 році був мобілізований до лав збройних сил, відбув 2 ротації на сході України. В 2015 році підписав контракт, і тоді ж вступив до вищого військового навчального закладу. 

В 2019 році закінчив навчання і був направлений для подальшого проходження служби в один із розвідувальних підрозділів ЗСУ, разом з яким поїхав в зону ООС на Донецький напрямок. Через 7 місяців перевівся до іншої частину. В її складі в 2020 році знову прямували на Схід, і знову на Донецький напрямок.

В день повномасштабного вторгнення прибули в частину по тривозі і відразу вирушили на оборону Києва. 

Після Києва була вже Харківська область, а згодом знову Донбас. Але на цей раз вже Луганська область. Разом з хлопцями з нашого та інших підрозділів більше місяця тримали оборону Сєверодонецька. 

В кінці червня ворожі війська почали переходити до наступу південніше Лисичанська, застосовуючи значну кількість бронетанкової техніки. Я з бійцями знаходився на позиції для відбиття цього наступу, однак ворожий снаряд від танка влучив в наше місце розташування. 

На превеликий жаль, один мій боєць загинув відразу, а я отримав дуже тяжке поранення: відкриті переломи правої ноги і руки, контузію, зламані ребра і лопатку. Дякую побратимам, вони змогли надати мені першу допомогу та евакуювати. Мене вивезли до Бахмуту, а потім вже на  Дніпро. На жаль в Дніпрі довелося ампутувати руку по плечовий суглоб. 

Три дні я провів в комі, але завдяки коханій дружині, я прийшов до тями, саме вона повернула мене до життя.

Пів року провів у лежачому положенні, тому що осколком мені вибило суцільний шматок кістки, і на нозі стояла металева конструкція. Лікарі провели складну операцію, в стегно встановили два металевих стержні. Тепер, через стільки часу, я можу, як не як, ходити на своїх двох.

Наразі мрію про функціональний протез руки - міопротез передпліччя, тоді я зможу повернутися до більш менш повноцінного життя, а головне до служби в ЗСУ, щоб і надалі захищати Батьківщину.