Боєць Ярослав Семчишин, позивний ДОВГИЙ

Я молодший сержант Збройних сил України. Військова справа була зі мною завжди: я проходив строкову службу й знав – якщо країні знадоблюся, піду без вагань.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, я сам прийшов у військкомат із повісткою. Це був не примус –  це був мій свідомий вибір. Я пройшов навчання у Львівській та Полтавській областях, успішно пройшов відбір до Десантно-штурмових військ і став до лав 82-ї бригади.

Нас готували до операції, про яку тоді не говорили вголос. Згодом про неї дізнався увесь світ. Курськ. Я обіймав посаду головного сержанта 3-го десантно-штурмового батальйону. Моєю відповідальністю були люди –  побратими, особовий склад. Я дбав про них так, як умів: у бою, в русі, в найважчих умовах. Бо на війні головне –  не залишити своїх.

6 серпня 2024 року почався наступ. Наше завдання –  зайти на територію ворога й закріпити позиції. Росіяни швидко оговталися: масово пішла техніка, дрони, почалися вуличні бої. Поблизу населеного пункту Новоіванівка, у лісосмузі, я прийняв бій. Я особисто збив два ворожі дрони. Третій скинув гранату. Вона розірвалася просто у мене на голові, пробивши кевларову каску.

Ми опинилися в оточенні.

Я змінював позиції, поруч був важко поранений побратим. Евакуація в умовах наступу була майже неможливою, але я викликав її. Медики нашої бригади зробили неможливе – прорвалися до нас. 

У той момент по рації вже передали: «ДОВГИЙ – 200». 

Але я вижив.

На стабілізаційному пункті підтвердили: я живий, але маю важку проникаючу черепно-мозкову травму. Моя сім’я понад тиждень не знала, де я і чи я живий взагалі. 14 серпня 2024 року мене перевели до Сум і прооперували. Я дивом згадав номер телефону рідних –  медсестра подзвонила й сказала, що я живий. Потім були Київ і Львів, ще одна операція. Дефект черепа закрили титановою пластиною.

Наслідки поранення важкі. У мене лівобічний та частково правобічний геміпарез. Я не можу керувати лівою рукою і ногою, не можу самостійно сісти, не можу обслуговувати себе в побуті без сторонньої допомоги. Почалася довга реабілітація в різних містах України. Увесь цей шлях поруч зі мною мама. Є позитивна динаміка, є прогнози, сила в кінцівках з’являється, але шлях до самостійності ще дуже довгий.

За мужність і за те, що я вивів взвод з оточення без втрат, мене особисто нагородив Президент України орденом «За мужність» III ступеня. Для мене це велика честь і водночас нагадування про відповідальність –  жити далі й боротися.

Після року державної реабілітації ми з родиною були змушені звернутися до приватного реабілітаційного центру в Модричах. Там я проходив відновлення шість місяців за власний рахунок. Реабілітологи відзначають мою наполегливість і бажання працювати. 

Мені 42 роки. У мене є син, батьки, родина. Я дуже хочу повернутися до максимально самостійного життя. Наступний і вкрай важливий етап — Західний реабілітаційно-спортивний центр, який має великий досвід роботи з такими важкими пораненнями. Я щиро вірю, що саме там зможу зробити ще один реальний крок до незалежності від сторонньої допомоги. Але правда така: фінансові можливості моєї родини вичерпалися. Ми зробили все, що могли самотужки, а тепер змушені звернутися по допомогу.

Я мрію знову бути корисним. Я знаю: військова служба – це моя стихія. Навіть якщо вже не на передовій, я знайду спосіб служити Україні. Але зараз мені потрібна підтримка.

Моя війна не закінчилася. Вона триває щодня – у реабілітаційній залі, у болю, у втомі, у маленьких перемогах над власним тілом.
 

___________________________________________

Збір на 30-денний курс реабілітації для Ярослава — успішно закрито. Необхідну суму зібрано, і потребу вже оплачено. 

Щиро дякуємо кожному, хто підтримав цей збір донатом, поширенням, добрим словом. Кожен ваш внесок — це реальна допомога і крок до відновлення. Окрема вдячність нашим партнерам з Канади за підтримку та довіру.

Реабілітація Ярослава триває. Поруч із ним постійно його мама, яка супроводжує і підтримує його на цьому непростому шляху. Зараз Ярослав ще потребує сторонньої допомоги у побуті, але щодня працює над тим, щоб повернути собі якомога більше самостійності.

Ми віримо, що попереду — нові результати, нові перемоги і важливі кроки вперед. Обов’язково поділимося ними після завершення курсу реабілітації.

За курс реабілітації Ярослава було сплачено за рахунок ваших донатів та за підтримки Канадсько-Української Фундації та Національного Конгресу Українців Канади UCC.

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 120 000 ГРН

_____________________________________

Під час курсу відновлення Ярослава команда фахівців з реабілітації провела детальну оцінку його стану та рекомендувала виготовлення індивідуальних ортезів типу АФО для обох нижніх кінцівок. Ці ортези є надзвичайно важливими для подальшого відновлення ходьби, формування правильного патерну рухів та збільшення самостійності.

Реабілітологи також звернулися до фонду з рекомендацією продовжити інтенсивну реабілітацію Ярославу після завершення ортезування, адже саме поєднання сучасних ортезів та спеціалізованих занять дає найбільші шанси на покращення функцій і повернення до активного життя.

Наразі захисник завершує процес ортезування і вже готовий розпочати наступний етап боротьби за своє відновлення. Саме тому фонд відкриває збір на другий курс інтенсивної реабілітації для Ярослава Семчишина, позивний ДОВГИЙ.

_____________________________________

 

Збір на черговий курс реабілітації для Ярослава успішно закрито. Необхідну суму зібрано, потребу вже оплачено, а курс реабілітації вже запланований.

Для Ярослава це не просто черговий етап лікування. Після надзвичайно важкого поранення це можливість продовжити відновлення, зробити ще один важливий крок до самостійності та повернення до повноцінного життя.

Щиро дякуємо кожному, хто підтримав цей збір донатом, поширенням і добрим словом. Саме завдяки вам такі важливі кроки стають можливими. Окрема вдячність нашим партнерам з Канади за довіру, підтримку та небайдужість.

Попереду ще багато роботи, але ми щиро віримо, що цей курс стане продовженням шляху до нових досягнень у відновленні Ярослава. Після завершення реабілітації обов’язково поділимося її результатами.

Дякуємо, що залишаєтеся поруч і допомагаєте нашим захисникам повертатися до активного життя.

За курс реабілітації Ярослава було сплачено в рамках програми «РЕАБІЛІТАЦІЯ КІБОРГІВ 2.0» за підтримки Канадсько-Української Фундації та Національного Конгресу Українців Канади UCC.

 

ЗІБРАНО: 120 000 ГРН

 

ЗАГАЛОМ ЗІБРАНО: 240 000 ГРН