Боєць Костянтин Іващенко, позивний ПЕТРОВИЧ

Мені 38 років. Я лікар-анестезіолог, звик тримати чужий біль під контролем і брати відповідальність у найважчі хвилини. У підрозділі мене всі знають і кличуть ПЕТРОВИЧ.

Коли почалося повномасштабне вторгнення рф, я ще якийсь час працював у лікарні. Робив те, що вмів найкраще. Але всередині постійно було відчуття: я можу і маю бути там, де зараз найважче. Там, де кожна секунда вирішує, чи повернеться хтось додому живим.

На початку 2023 року я добровільно мобілізувався до лав ЗСУ. Свідомо обрав Десантно-штурмові війська. Пройшов БЗВП, був зарахований до 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. Починав солдатом-стрільцем у парашутно-десантному батальйоні – фактично в піхоті. Згодом, зважаючи на мій медичний досвід, мене перевели до медичної роти. Я був санітаром, медбратом, а після отримання офіцерського звання – лікарем. І цю службу несу й зараз.

З 2023 року Куп’янський напрямок. З початку 2024-го і до тепер – Покровський. Стабілізаційний пункт, медична евакуація, поранені, кров, біль, рішення на межі можливостей. Я поруч із тими, кому найважче. І залишаюся там, де потрібен.

Приблизно через рік служби я почав відчувати біль у кульшовому суглобі. Спочатку – терпимий. Потім – постійний. Я не звертався по допомогу: не було коли, не було як, не було права «випасти». Згодом біль з’явився і в другому суглобі. Стан лише погіршувався. Останні місяці я живу на знеболювальних.

Під час відпустки я зробив МРТ. Діагноз прозвучав жорстко й безкомпромісно: двобічний асептичний некроз головок обох стегнових кісток. Висновок лікарів однозначний – без операції з ендопротезування обох кульшових суглобів не обійтися.

Сама операція безкоштовна. Але потрібно придбати два якісні імпланти. Це мають бути надійні, сучасні ендопротези, які прослужать не один десяток років і дозволять мені не просто ходити без болю, а повернутися до повноцінної служби й життя. Їхня вартість для мене непідйомна, тому я змушений звернутися по допомогу.

Я хочу пройти лікування, відновитися й повернутися до свого підрозділу. Я не можу і не хочу залишати людей, з якими пройшов найважчі відрізки цієї війни. Хочу знову стояти на ногах – буквально й у переносному сенсі. Впевнено. Без болю.

У мене є мрія – стрибнути з парашутом. Чи стане вона можливою після такого лікування – покаже час. Але зараз моя головна мрія простіша й важливіша: ходити без болю і знову бути корисним там, де мене чекають.

________________________________________

 

Збір на ендопротезування для захисника Костянтина Іващенка успішно закрито. Імпланти придбано, операція вже відбулася.

Костянтин після операції мав піднесений настрій, сповнений надії якнайшвидше відновитися та повернутися в стрій. Уже зараз він робить для цього все від нього залежне — чітко виконує всі рекомендації лікарів і налаштований пройти цей шлях до кінця.

Щиро дякуємо кожному і кожній, хто долучився: донатами, поширеннями, добрим словом. Ваша підтримка стала вирішальною. Окрема подяка медичній команді — за професіоналізм, турботу й людяність.

Шлях відновлення розпочато. І ми віримо, що незабаром він приведе Костянтина до життя без болю та поверне лікаря до тих, хто на нього найбільше чекає.

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 200 000 ГРН