Боєць Дмитро Грєзін, позивний ЧУЖОЙ

У серпні 2024 року мене призвали до лав Збройних Сил України. Спочатку я проходив службу на Покровському напрямку, виконуючи бойові завдання разом із побратимами, пізніше нас перекинули на Запорізький. Я не шукав війни, але коли вона прийшла в наш дім, я став на захист своєї країни.

У ніч на 6 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Новодарівка Запорізької області в нас мала бути ротація. Автівка зламалася, і ми отримали наказ повертатися назад на позиції. Мені з побратимом було ближче йти до місця, ніж іншим двом хлопцям. Їх помітив ворожий дрон, і вони отримали поранення. Нам одразу дали наказ евакуювати побратимів.

Поки ми несли їх, по нас працювали міномети й «стволка», обстріл не припинявся. У якийсь момент ворожий дрон зробив скид, і снаряд упав зовсім поруч зі мною. 

Першу допомогу мені надав побратим – він наклав турнікети. Я був при тямі й відчував сильний, пекучий біль від уламків і переломів, але не панікував, намагався триматися. Приблизно дві години я чекав, поки побратими змогли винести мене під обстрілами до автівки. Знеболювального не було. Я молився Богу, щоб ми вижили й щоб нас врятували. До першої лікарні мене довезли при тямі, і весь цей шлях я терпів неймовірний біль.

У Запоріжжі мені зробили першу операцію. Лікарі були змушені ампутувати мені ноги, але руки вдалося врятувати. Потім було ще чотири операції в Дніпрі та десять операцій у Литві. У Литві я проходив реабілітацію протягом двох місяців. Саме там я вперше після поранення знову вчився сидіти, писати, їсти й одягатися самостійно.

Сьогодні я живу з важкими наслідками цього поранення. У ліву руку мені пересадили кістку зі стегна, встановили пластину й зафіксували пальці, щоб я міг хоч щось брати в руку. У правій руці також встановлена пластина і спиця, а через нестачу м’яких тканин мені пересадили шкіру з живота. Я маю серйозні проблеми з руками, але не збираюся здаватися.

Моя ціль – навчитися робити руками якомога більше. Хочу краще писати, виконувати хатні справи, знайти роботу й бути корисним людям. Я хочу жити повноцінно після війни, а не просто виживати. Для цього мені необхідна спеціалізована реабілітація у «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» НКСІУ – саме там працюють із такими складними пораненнями, як у мене. Але самотужки я не в змозі покрити всі витрати, тому змушений звернутися по допомогу.

Знаю, що мій шлях ще довгий і непростий. Але я живий. Поруч зі мною люди, які не відвернулися, і я вірю, що зможу повернути собі силу в руках і впевненість у завтрашньому дні. Реабілітація – це мій шанс знову бути самостійним, працювати, допомагати іншим.

_______________________________________

Збір на два курси реабілітації для Дмитра успішно закрито. Потреба повністю оплачена. Ще один важливий етап відновлення вже відбувся. Реабілітація для Дмитра - це не просто заняття, а реальний шлях до більшої самостійності й повноцінного життя після поранення.

Щиро дякуємо всім, хто підтримав цей збір донатом, поширенням і добрим словом. Окрема вдячність нашим партнерам з Канади - Канадсько-Українська Фундація та Національний Конгрес Українців Канади. Ваша підтримка - це не абстрактна допомога, це конкретні кроки до відновлення людини.

Ми отримали коментар головного фізичного терапевта центру.

Реабілітаційні цілі та завдання, спрямовані на вдосконалення сили, витривалості та активної амплітуди рухів верхніх кінцівок, підвищення толерантності до фізичного навантаження, покращення соціалізації та функціонування в побуті через розвиток навичок керування активним кріслом-колісним, - досягнуто.

Результати тестувань:

• Вінгейт, 30 секунд (лижний концепт): було 15 ВАТ - стало 56 ВАТ
• Максимальна потужність (лижний концепт): було 20 ВАТ стало 83 ВАТ
• Керування активним кріслом-колісним (WST 5.3): було 15 балів стало 35 балів
• Кистьова динамометрія, права рука: було 4 кг стало 5,8 кг
• Кистьова динамометрія, ліва рука: було 1,9 кг стало 3 кг
• Тест 9-ти кілочків, права рука: було 42,13 с стало 33,45 с
• Тест 9-ти кілочків, ліва рука: було 13 хв 6 с стало 2 хв

Дмитро отримав рекомендації: дотримуватися щоденної фізичної активності за місцем проживання для побутової та соціальної адаптації, продовжувати реабілітацію та проходити консультації фізичного терапевта й ерготерапевта.

Дякуємо всім причетним, що ви поруч. Цей шлях триває, і ми віримо в подальше відновлення Дмитра - крок за кроком, з підтримкою і надією.

За курс реабілітації Дмитра було сплачено в рамках програми «РЕАБІЛІТАЦІЯ КІБОРГІВ 2.0» за підтримки Канадсько-Української Фундації та Національного Конгресу Українців Канади UCC.

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 180 000 ГРН