Боєць Олексій Назаров, позивний ПСИХОЛОГ

Я — білорус, який вирішив бути корисним там, де вирішується доля свободи. У 2014-му, не знаючи тоді майже нічого про Україну, я приїхав з Мінська до добровольчого полку «Азов». Мені було 20, я шукав сенс — і знайшов його в боротьбі за незалежність країни, яка зуміла піднятися проти імперії.

Я пройшов бойовий шлях під Широкіним, потім кілька років жив цивільним життям, але лишився у колі побратимів. У 2022-му, коли росія знову спробувала знищити Україну, я повернувся в стрій — цього разу в підрозділ ветеранів «Азову», який став основою 3-ї ОШБр. 

3 березня 2022 року під Києвом, у селищі Ворзель, ми, у складі взводу ветеранів полку «Азов», разом із відділенням 80-ї бригади, вступили в бій із російською колоною, що просувалася вперед. У ближньому бою ми знищили велику кількість ворожої сили, підбили та спалили кілька одиниць техніки. Згодом, опинившись в оточенні, зайняли кругову оборону.

Під час бою я отримав тяжке поранення — ампутація лівої нижньої кінцівки до середини стегна. Надав собі першу допомогу, наклав турнікет. Було багато крові, відчувалась сильна слабкість, але я тримався. Завдяки димовій завісі від підбитої ворожої техніки вдалося організувати евакуацію тяжкопоранених. Я якось заповз у цивільну автівку разом із кількома побратимами. Тих, хто лишився, чекали ще довгі години бою в оточенні — але вони змогли вийти на підконтрольну територію пізно вночі.

Мене довезли до лікарні, де ампутацію завершили хірургічно. Але замість болю я відчував одне: я ще живий, а значить — можу продовжити боротьбу.

Через два місяці після поранення я повернувся до служби — як інструктор з бойової підготовки. Протез дозволив мені знову бути у строю, готувати інших, ділитися знаннями, що накопичились за роки війни. Все, що зі мною відбулося — поранення, втрата ноги, реабілітація — не залишило жодних негативних відчуттів. Це просто нові умови, в яких я продовжую шлях.

Проте будь-який протез — це не довічне рішення. Колінний модуль піддається серйозним навантаженням і з часом потребує заміни. Це не побутовий пристрій — це частина мого тіла, без якої я не можу повноцінно жити й служити.

За висновком центру протезування «Ортотех-Сервіс», мені потрібен новий протез з електронним колінним вузлом Rheo XC зі стопою Triton з акумуляцією енергії у відділі носка та п’ятки, а також вкладишем із силіконової композиції. Він забезпечує максимальну функціональність, зменшує витрати енергії, дозволяє не обмежувати себе в русі, знову ефективно навчати та діяти. Повна вартість — 1 076 384,84 грн, але держава покриває не всю суму. Необхідна доплата — 105 005,84 грн. Тому я змушений звернутися по допомогу.

Мої плани на майбутнє — це не про повернення до цивільного життя. Я хочу зробити свій внесок у формування якісного стандарту підготовки всіх верств населення до супротиву. Бо ця війна — екзистенційна. Вона не про території — вона про саме існування. У нас немає іншого варіанту, крім як стати сильнішими. Інакше — нас знищать. Якщо ж вистоїмо — збережемо українську націю, наші цінності і право самим визначати своє майбутнє.
__________________________________

Збір на доплату до державної програми з протезування за електронний колінний вузол для Олексія Назарова успішно завершено.

Потребу вже повністю оплачено — зовсім скоро Олексій отримає свій новий колінний модуль, який дозволить йому жити активно, служити, навчати й тримати стрій.

Уклінно дякуємо команді Благодійного Фонду "Харків з тобою”, які взяли на себе всю суму й закрили збір повністю. Завдяки вам збережено найцінніше — час, щоб Олексій якомога швидше отримав протез і міг повернутись до виконання своїх військових обов’язків.

Дякуємо кожному, хто був поруч, підтримував і вірив.

Разом — можемо усе.

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 105 005 ГРН