Боєць Назарій Терлецький

Я – мама Назарія. Любов.

Досі пам’ятаю той вечір, коли задзвонив телефон. Медик говорив спокійно, але я відчувала, що він намагається втримати голос. Мій син, солдат Назар Терлецький, отримав важке поранення під час виконання бойового завдання біля Торецька, Донецької області. Артилерійський обстріл, вибух – і Назар непритомний на полі бою. Він пролежав там майже добу, поки побратим не зумів його винести.

Вибухова травма, забій і здавлення головного мозку важкого ступеня, перелом лобної кістки, обширні крововиливи, кома. Потім – декомпресійна трепанація черепа й складна операція: резекція геморагічного забою, пластика мозкових оболонок аутотканинами. Коли мені це сказали, я нічого не розуміла з тих медичних термінів. Лише одне: мій син – між життям і смертю.

Його перевезли до Вінниці, потім до Львова, далі – у Дрогобич, у військовий госпіталь. Кожне нове місто було, як ще одна надія. Назар перебував у медикаментозній комі. Чотири тижні. Лікарі робили все, що могли, а я просто сиділа біля нього і молилася. Не питала нічого – бо вірила, що Бог не залишить.

Важливою підтримкою була його дружина. Вона не зламалася. Трималася заради нього, заради їхнього маленького сина. Я ніколи не забуду, як він якось тихо сказав: «Я попросив Святого Миколая, щоб татко відкрив очі». Так щиро, по-дитячому, без сліз – просто сказав, як людина, яка вірить, що дива трапляються.

І сталося. Назар почав ворушити пальцями. Потім відкрив одне око. Потім друге. Це були маленькі кроки, але для нас – початок нового життя.

Після всіх операцій у Назарія залишилися складні наслідки: порушення рухів, координації, мови, слабкість правої половини тіла, проблеми з пам’яттю. Лікарі зазначають, що потрібна тривала спеціалізована реабілітація в умовах кваліфікованого центру. Саме тому ми звернулися до «АГАПЕ» – реабілітаційного центру, який має досвід відновлення після тяжких черепно-мозкових травм.

Назар пройшов через реанімацію, через численні ускладнення – аспіраційну пневмонію, гастростому, повторні операції. У документах пишуть сухо: «непридатний до військової служби». А для мене це означає одне – він живий, але потребує нашої підтримки.

Він був поліцейським, служив чесно. Пішов на війну, не роздумуючи. Казав: «Хтось має тримати цей фронт». І тепер фронт – у нього всередині. Ми мріємо лише про одне – щоб Назар знову міг самостійно ходити, говорити, тримати на руках свого сина.

Щоб міг жити, а не просто існувати після війни.

Я прошу допомоги. Від імені матері, яка щодня бачить, як її дитина бореться за кожен рух. Кожна гривня, кожна добра думка – це шанс для Назарія зробити наступний крок.

Він уже вижив там, де шанси були мінімальні. Тепер я роблю все, щоб допомогти йому повернутися до повноцінного життя.
________________________________________

Збір на реабілітацію для важкопораненого захисника Назарія Терлецького успішно закрито. Захисник пройшов два курси відновлення. Під час першого курсу фахівці разом із родиною ухвалили важливе рішення — Назарію необхідно проходити одразу другий курс реабілітації, щоб закріпити й розвинути досягнутий результат.

Це стало можливим лише завдяки вам. Ми щиро вдячні кожному, хто долучився до збору. Тим, хто підтримав донатами. Тим, хто поширював інформацію. Тим, хто писав слова підтримки й вірив разом із нами. Ваша участь була спокійною, людяною і дуже сильною.

Окрема подяка Українській Біржі Благодійності dobro.ua за партнерство, довіру і прозорість. За те, що допомога була організована швидко і дійшла саме туди, де вона була критично потрібна.

Також щиро дякуємо телеграм-каналу «Ціна Держави» і всім його читачам. Усім, хто донатив, підтримував цей збір і допоміг Назарію зробити важливий крок уперед. Ваша підтримка справді має ціну — ціну людського відновлення.

Дякуємо команді фахівців з реабілітації за щоденну, уважну і професійну роботу. Заняття з фізичної терапії були спрямовані на покращення рівноваги та координації, швидкості ходи, витривалості й сили мʼязів. Ці цілі вдалося досягнути. Є ще мінімальні відхилення в рівновазі, але вони вже незначні.

Заняття з ерготерапії допомогли збільшити амплітуду рухів у правому плечовому суглобі, силу та витривалість верхнього плечового поясу, покращити дрібну моторику та функціональне використання верхніх кінцівок. Назарій демонструє прогрес у залученні правої руки й значно зменшив потребу в допомозі під час самообслуговування.

Під час занять з терапії мови та мовлення покращилася функція мовлення. Назарій розуміє близько 80 відсотків зверненої мови без затримки, дедалі частіше доречно підбирає слова у власному мовленні, ознайомився з альтернативним способом комунікації та проходив заняття для соціальної інтеграції — відвідував магазини й заклади харчування з помірною допомогою.

Усі спеціалісти відзначають важливі зміни. Назарій став більш усвідомленим і самостійним. Уже може пів дня перебувати без постійного нагляду мами. Те, що ще зовсім недавно було неможливим, сьогодні стало реальністю.

Це не кінець шляху. Це його продовження. Ми віримо в подальше відновлення Назарія, у силу системної реабілітації та в людей, які не відвертаються.

Дякуємо, що ви поруч.

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 132 000 ГРН