Мене звати Надія. Я мама Володимира Старостенка — мого єдиного сина. Ми з Харкова. У січні 2023 року Володю мобілізували до Збройних Сил України. Йому було 44. Він служив у 23-й окремій механізованій бригаді — стрільцем-помічником гранатометника.
29 вересня 2023 року, під час виконання бойового завдання біля села Роботине на Запоріжжі, мій син отримав страшне поранення. Відкрита черепно-мозкова травма. Осколкове проникаюче поранення лобної ділянки. Вогнепальний перелом лобної, тім’яної й скроневої кісток. Уламки пройшли через мозок. Частину черепа зруйновано. Це поранення, з яким, як кажуть лікарі, не виживають…
Про те, що сталося, мені ніхто не повідомив. Я сама шукала сина, коли з ним перервався зв’язок, — по військових частинах, госпіталях, списках. І лише в кінці жовтня, майже через місяць після поранення, знайшла його у реанімації у Вінниці. Він був як маленька дитина — не говорив, не рухався, але мене впізнавав.
З того дня я поруч із ним щодня. Довгі тижні у реанімації, лікування, реабілітація. На сьогоднішній день Володимир почав потроху говорити. Він пробує складати слова, відповідає коротко. Але він майже нічого не пам’ятає, що з ним сталося.

Попри все, він бореться. Я бачу, як щодня він робить неймовірні зусилля, щоб встати, говорити, тримати рівновагу, згадати…
Зараз нам вкрай потрібна спеціалізована реабілітація у «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» НКСІУ. Там працюють найкращі, які дають шанс навіть у найтяжчих випадках.
Ця реабілітація — наш шанс повернути Володимира до життя. Без неї — усе досягнуте за ці місяці може бути втрачено. Мені страшно навіть думати про це…
Я вірю: ми вистоїмо, бо ми разом. Володимир уже вижив там, де шансів майже не було. А тепер — йому потрібно просто жити. Допоможіть моєму синові зробити цей крок до нормального життя.
_________________________________________
Збір для Володимира Старостенка — ЗАКРИТО!
Друзі, ми щиро дякуємо кожному, хто долучився до збору на реабілітацію нашого захисника Володимира.
Особлива подяка Bihus.Info за інформаційну підтримку — ваша допомога стала рушійною силою цієї доброї справи.
Завдяки всім небайдужим потреба повністю оплачена, і Володимир уже продовжує курс відновлення у «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» НКСІУ.
Попереду — довгий шлях реабілітації, відновлення пам’яті, мови, рухів. Але тепер цей шлях він проходить не сам — з підтримкою людей, яким небайдуже.
Дякуємо всім, хто зробив донат, поширив історію, підтримав родину словом чи вірою.
Ми віримо, що Володимир знову зможе жити активно, говорити вільно, усміхатися щиро.
Дякуємо вам за те, що допомогли йому зробити цей крок до життя.
ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 120 000 ГРН
