Боєць Андрій Сарабрин, позивний ГАЛИЧИНА

Мій чоловік — Андрій Сарабрин, позивний ГАЛИЧИНА.
Він — мій світ. Моя опора. Батько для наших дітей і гордість для них. Людина честі, яка не змогла залишитися осторонь, коли на нашу землю прийшла війна. У січні 2023 року Андрій добровільно став до лав ЗСУ. Йому не потрібно було нічого пояснювати. Він одразу знав — мусить захищати.

Служив у складі 82 окремої десантно-штурмової бригади, командир міномета. Пройшов пекельні напрямки: Запорізький, Харківський, навіть Курську область рф. За оборону Харківщини отримав відзнаку від Президента України. Я завжди відчувала, що за нами стоїть справжній Воїн. І навіть коли було страшно, вірила — він повернеться.

Але 3 вересня 2024 року наш світ перевернувся.
Під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Ольговка, на території ворога, Андрій підірвався на міні. Це була вибухова травма, яка призвела до:

• відкритої черепно-мозкової травми,
• осколкових поранень обох стегон і сідниці,
• п’яти днів у комі,
• трьох важких операцій,
• правобічного глибокого геміпарезу — він учиться знову ходити, але права рука досі не працює,
• сенсомоторної афазії — Андрій втратив здатність говорити й зараз по-новому вчиться вимовляти кожне слово,
• двосторонньої глухоти — тепер він користується слуховими апаратами,

А ще металевий уламок розміром 12×7 мм досі залишається в його голові.

Я ніколи не забуду, як лікарі в Сумській обласній лікарні казали — шансів майже нема. Але мій Андрій вижив. І тепер, попри все, він бореться за кожен рух, кожне слово, кожен крок.

Він усе пам’ятає. Уміє читати, рахувати, жартувати — хоч іноді це лише поглядом. З кожним днем він стає трішки самостійнішим. Учиться ходити без палички. Працює над тим, щоб повернути рухливість руки. Усе, що ми зараз маємо — це надія. І мрія.

Мрія мого чоловіка — знову бути опорою для нашої родини. Не залежати від нікого. Відновитися, щоб обіймати дітей і просто… жити.

Але далі нам самим не впоратись, тому змушені звернутися по допомогу.

Андрію життєво необхідна довготривала спеціалізована реабілітація у «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» НКСІУ. Ми особисто переконались: саме там можуть дати Андрієві шанс. Саме там можуть допомогти йому знову стати на ноги — у прямому й переносному сенсі.

______________________________________________

Збір для Андрія ЗАКРИТО!
 

Три курси реабілітації Андрія вже оплачені, два з них успішно пройдено, попереду — ще один.

Андрій працює щодня — над собою, своїм тілом і мрією про повноцінне життя. Маємо прекрасні результати, якими поділилися фахівці з реабілітації.

Реабілітаційні цілі:
– покращення сили, витривалості, координації,
– вдосконалення ходьби та стимуляція відновлення руки — досягнуто.

Прогрес за результатами тестів:

• Тест 6-хвилинної ходьби: було 195 м   – стало 297 м
• «Встань і йди»: було 16,6 с – стало 10 с
• 10 м ходьби: було 14,6 с – стало 10 с
• Баланс (тест Берга): було 49 – стало 50 з 56

 Дякуємо кожному — за донати, репости, підтримку, слова віри. Особлива подяка неймовірній команді фахівців реабілітаційного центру — за руки, серце й професіоналізм.

Попереду — ще один курс реабілітації і довгий шлях до відновлення. Але ми вже знаємо: неможливе — можливе, коли поруч є підтримка.

За курс реабілітації Олександра було сплачено в межах програми «РЕАБІЛІТАЦІЯ КІБОРГІВ 2.0» за підтримки Канадсько-Української Фундації та Національного Конгресу Українців Канади (UCC).

Дякуємо партнерам за довіру та можливість допомагати нашим захисникам.
 

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 270 000 ГРН