
Максим Березюк, позивний МАСЯНЯ, — мій син, моя гордість. Але зараз він бореться не на фронті. Зараз він бореться за життя, за кожен новий рух, за кожне слово. І я прошу про допомогу, бо ми самі не впораємось…

У перший день повномасштабного вторгнення Максим не сказав мені жодного слова. Він просто надіслав фото, де стоїть у черзі до військкомату. Я зрозуміла все без слів. Так почалася його дорога війни. Він вступив до ТРО, пізніше був мобілізований до лав ЗСУ. Сапер. Важка робота, найгарячіші напрямки. Авдіївка, де отримав відзнаку від Президента. Жодної ротації протягом двох років. Мав поранення, зупинку серця, дві операції на ногах, але кожен раз знову повертався на позиції. Бо його місце — поруч із побратимами.

Але 7 лютого 2024 року все змінилося. Під час виконання бойового завдання в районі Олександрополя, Донецької області, російський дрон влучив у машину, в якій був мій син.
Те, що він вижив після такого поранення — це диво. Мінно-вибухова травма, важке черепно-мозкове поранення, уламкові ураження голови, обличчя, грудної клітки, кінцівок. Інсульт. Параліч правої сторони тіла. Втрата мовлення. Епілепсія.

Максим переніс вже п’ять складних операцій. Його тіло та мозок щодня долають біль і втому, щоб зробити ще один крок, вимовити ще одне слово. Сьогодні він вже рахує, називає дні тижня. Він знову вчиться ходити. Знову вчиться жити.
Ми пройшли довгий шлях і знаємо, що попереду ще важчий. Але він не здається. Кожного дня на заняттях з фізичної, мовної та ерготерапії він викладається до останнього. Під наглядом потроху сам пересувається, готує їжу, одягається. Вчиться бути незалежним.

Та для того, щоб не зупинятись у цьому прогресі, Максим потребує тривалої та спеціалізованої реабілітації. Його наступна надія — Західний реабілітаційно-спортивний центр НКСІУ. Це місце дає шанс на повноцінне життя, але вартість відновлення — непосильна для нашої родини.
Тому змушені звернутися по допомогу до благодійників. Будь-який донат — це ще один день, коли мій син продовжує боротися. Ще один шанс, що він знову зможе говорити вільно. Ще один крок до життя без болю та залежності.
Максим — не просто мій син. Він — людина, яка два роки безперервно захищала кожного з нас. Зараз він потребує нашого захисту.

_________________________________________________
Збір на спеціалізовану тривалу реабілітацію для Максима Березюка — успішно закрито!
Кошти зібрано, реабілітація вже оплачена, і Максим розпочав свій курс у «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» НКСІУ.

Це стало можливим завдяки кожному з вас. Кожен донат, кожен репост, кожне добре слово — це не просто підтримка. Це — реальний шанс на нове життя для нашого Захисника.
Окрема подяка:
Коментар головного фізичного терапевта центру:
«Максим уже самостійно пересувається на заняття — з кімнати до залу 170 метрів. Орієнтується у просторі, запам’ятовує маршрути. Працюємо над вдосконаленням навичок ходьби, побутової самостійності, стимулюємо відновлення верхньої кінцівки. План роботи — інтенсивний, на кілька місяців. Але зміни вже відчутні, і вони дають надію.»
І ми цю надію тримаємо разом із вами.
Дякуємо за довіру, за підтримку, за те, що поруч з нашими захисниками. Попереду — довгий шлях, але з вами він став можливим.
Віримо в Максима. Віримо в Україну. Віримо в життя після війни.
ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 360 000 ГРН
_________________________________________________
Максим пройшов три повні курси реабілітації в Західному реабілітаційно-спортивному центрі НКСІУ. І його прогрес — відчутний і вимірюваний. Зміни у тестах (первинне, проміжне та заключне, де первинне та проміжне проводилось з ортезом по типу AFO, заключне без допоміжних засобів):
А головне — Максим зараз ходить без ортезу, самостійно пересувається, орієнтується в просторі, залучений до побутової активності. Його шлях до відновлення — триває, але тепер у нього є впевненість і опора.
Дякуємо кожному, хто підтримав цей збір: донатами, репостами, щирими словами.