Боєць Віктор Крило, позивний МІХАЛИЧ
Мене звати Віктор Крило, побратими кличуть мене МІХАЛИЧ. Я снайпер, командир відділення, ветеран з інвалідністю внаслідок війни.
Я добровільно взяв зброю до рук ще у 2014-му. Служив у 19-му батальйоні Миколаївської ТРО. Саме там отримав мій перший позивний — БОЦМАН. Після цього підписав контракт із морською піхотою. Із честю та гідністю я виконав свій обов’язок, та після спливу 2 років звільнився…
Але душа військового не знає спокою, коли ворог ступає на твою землю. Коли почалося повномасштабне вторгнення у 2022-му — я знову став у стрій. Уже в складі Криворізької ТРО, де очолив відділення снайперів та отримав позивний МІХАЛИЧ.
Перше поранення я отримав на Херсонському напрямку, біля села Архангельське. Ми відходили з позицій, і я прийняв рішення прикривати відступ хлопців та відходити останнім. Прикриваючи відхід побратимів, я був змушений самостійно пройти 8 км. Під час цього маневру я сильно пошкодив ногу та отримав перелом коліна та розрив зв'язок.
Душа рвалася назад до побратимів. Після лікування я повернувся в стрій.
Друге поранення я отримав на Донецькому напрямку. Ми штурмували позиції в Шахматному Лісі. Там були справжні пекельні бої, ми втратили пів батальйону...
Мені пощастило, я вижив. Проте отримав осколкове поранення, після якого знов повернувся на службу.
Третє та крайнє поранення я отримав на Авдіївському напрямку. Я виходив на точку для спостереження. Раптово поруч зі мною відбувся вибух. Це був постріл з танку, який є найстрашнішим. Оскільки не чутно "виходу", а тільки відчуваєш наслідки прильоту: вибух і темрява.
Вибуховою хвилею мене відкинуло в окоп, я впав на спину, сильно пошкодивши її. Я відразу перестав відчувати ноги.
Я лежав сам, чувши тільки вибухи поруч. Тільки після спливу 12 годин мене знайшли побратими та відтащили на евакуацію.
Сьогодні я живу з нестерпним болем. Зміщений хребець тисне на центральний нервовий канал. Я не можу ходити та жити повноцінним життям.
За висновками лікарів, єдине розв'язання проблеми – оперативне втручання з встановлення системи для транспедикулярноі фіксації хребта. Це треба робити якомога швидше, бо є висока загроза негативних наслідків, які можуть призвести до паралічу ніг.
Операція безплатна, але треба придбати систему, саме з цього приводу звертаюся по допомогу до благодійників. Кожна гривня — це крок до операції. Крок до життя без болю.
_________________________________________
Для Віктора придбано систему для транспедикулярної фіксації хребта. Попереду — складна, але така необхідна операція.
МІХАЛИЧ — один із тих, хто віддав за нашу безпеку найцінніше — здоров’я. І завдяки вам — небайдужим людям — ми змогли вчасно забезпечити його найнеобхіднішим.
Дякуємо кожному, хто долучився до збору! Ваша підтримка — це не просто кошти, це шанс на життя без болю.
Окрема подяка спеціалізованому протезно-ортопедичному підприємству "АЄ.БРІК" за вагомий внесок у долю захисника. Саме завдяки таким друзям ми щодня можемо робити більше.
Разом — ми рятуємо життя!
ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 78 850 ГРН
