Боєць Ділшод Шаропов, позивний ТАДЖИК

До війни я був майстром спорту з кікбоксингу. Тренував дітей, вчив не тільки техніці — вчив тримати удар. І це вміння мені знадобилось самому. З 2014 року я захищаю Україну. Був на Майдані і на Донбасі. Отримав 17 поранень — і щоразу повертався в стрій.

Своє перше поранення я отримав ще на Майдані, тоді дріб ранив голову.

Після лікування  в Польщі пішов добровольцем на фронт. Служив у складі батальйону «Айдару», а згодом — батальйону «Донбас». 

Взимку 2024 року ми мали бойовий вихід на спостережний пункт. Хлопці в групі були новачками, без бойового досвіду — тож мене призначили старшим. Першу добу все було тихо. А на другу — нас почали обстрілювати: дрони, артилерія... 

Один зі снарядів упав зовсім поруч. Мене відкинуло метрів на десять. Я вдарився об камінь. І зрозумів — мої ноги мене більше не слухають.

Через бінокль я побачив, як до нас наближається близько 45 ворогів. Ми відійшли до резервної точки. Хлопці несли мене на ношах, наклали турнікет. Але 

обстріли не припинялися, ворог був уже зовсім близько.

Я наказав їм відступати і залишити мене. Вони не хотіли — сперечалися, намагалися мене витягти. Але я кричав, стріляв у землю, змушував їх відійти. Бо знав: якщо залишаться — не виживуть.

Завдяки моєму рішенню — вони всі залишилися живі!

Я приходив в свідомість лише на 5 хв, потім знов її втрачав. Прокинувся вже в руках ворога. Першим ділом я запитав про побратима — Дядю Колю. Вони відповіли: «Його вже анулювали…» — тобто добили.

Півтори години мене тягнули з поля бою. Потім шпиталь у Бєлгороді. Дев’ять місяців я був в полоні і весь цей час був повністю лежачим. Умови — нелюдські. Побої, знущання, відсутність лікування. Лікарі казали: «Якби ти був у своїй  Україні (в оригіналі використано інше лайливе слово) — тебе б уже поставили на ноги. А тут ти просто лежиш».

Ці дев’ять місяців без лікування сильно погіршили мій стан. Зараз я не можу рухати ногами, тулубом та правою рукою. 

Але я тримаю удар. В мене є бажання повернутись в стрій. І я знаю, що це обов'язково станеться. 

Для цього мені потрібно продовжити реабілітацію в центрі «Агапе». Це шанс для мене рухатися вперед, працювати над собою, наблизитися до мрії. Але самотужки оплатити лікування я не можу, тому змушений звернутися до благодійників.

Буду вдячний кожному за підтримку та поширення!

______________________________________________

Збір закрито. Історія Ділшода Шаропова триває — завдяки вам.

Ми щиро дякуємо кожному, хто долучився до збору на другий курс реабілітації для нашого захисника — Ділшода Шаропова, позивний «Таджик».

Благодійний фонд «Громадянин» сплатив 111 600 грн за повний період його перебування у центрі «Агапе». Під час лікування вартість зросла, адже медичний план коригувався згідно з потребами й динамікою стану Ділшода.

Завдяки фахівцям реабілітаційного комплексу вдалося досягти важливих результатів:

• пролежні — зменшено, стабілізовано, проведено хірургічні втручання під наглядом хірурга з військового госпіталю;
• рани — оброблено, знято шви, застосовано ВАК-терапію для загоєння;
• права рука — зроблено рентген, проведено операцію, де працює апарат Ілізарова.

Активні фізичні вправи поки що неможливі — організм надто ослаблений. Але завдяки турботі та професіоналізму команди «Агапе» Ділшод поступово наближається до цього етапу. Вони готують його тіло до руху. До нового життя.

Дякуємо всім, хто допоміг здійснити цей етап.
Дякуємо команді «Агапе» за щоденну, людяну працю. 
Дякуємо за віру в героя, який віддав усе заради нашої безпеки.

Попереду ще довгий шлях. Але він уже не сам.
 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 122 100 ГРН