
Мене звуть Ігор Григорʼєв, позивний ФУТБОЛІСТ. Я не народився військовим. Як і багато хто з нас, мав свої мрії, захоплення, звичайне життя. Але коли росія прийшла війною на нашу землю, не міг стояти осторонь. На початку повномасштабного вторгнення я був в Іспанії, але думками – вдома.
Улітку 2023-го зробив єдиний правильний вибір: повернувся в Україну та вступив до лав 38-ї окремої бригади морської піхоти.

Спочатку був Херсонський напрямок, а потім – Донецький. Восени 2024 року нашу групу перекинули ближче до Покровська. Саме там, біля села Миколаївка, моє життя змінилося назавжди.
Під час штурму ми зайняли ворожий бункер і чекали подальших команд. Все було, як завжди: бойові товариші поруч, зброя напоготові, холоднокровний розум, наче комп’ютер, прораховує наступні кроки. Але за секунду все пішло шкереберть – нам під ноги кинули гранату. Вибух. Гострий біль. Уламки прошили обидві мої ноги.
Я ще не усвідомлював масштаб катастрофи, просто діяв на автоматі – наклав турнікети, щоб зупинити кровотечу. Побратими почали евакуацію. Це було пекло – шість довгих годин під обстрілами, в болоті, з нестерпним болем. У Дніпрі лікарі сказали, що шансів врятувати ноги немає. Ампутація.
Перші дні після цього рішення були найважчими. Ти прокидаєшся – а ніг немає. Ти хочеш встати – а не можеш. Але потім приходить розуміння: життя триває. І якщо я вижив там, значить, маю боротися далі.

Зараз мені потрібна реабілітація, щоб підготуватись до протезування. І це – мій головний бій. Бо я не просто хочу ходити – я хочу повернутись до нормального життя, бути сильним і самостійним. У цьому мені може допомогти спеціалізований курс відновлення в «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» НКСІУ.
Та реабілітація коштує грошей. Великих грошей. Тому я змушений звернутися по допомогу. Я пройшов війну, вижив у пеклі, і тепер моя мрія – просто йти вперед.
Ваша підтримка – це не просто допомога, це віра в мене, у нас, у нашу країну.
__________________________________________
Завдяки підтримці неббайдужих Ігор пройшов 30-денний курс реабілітації у «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» НКСІУ та досягнув гарних результатів:
1. Опанував навички користування активним колісним кріслом – тепер він більш незалежний у пересуванні.
2. Рівень мобільності за WST Form 4.2 виріс із 43 до 61 балу з 64!
3. Навчився долати бордюри висотою до 10 см (15 см поки що потребує доопрацювання).
4. Виконує спуск по сходах із сторонньою допомогою – це величезний крок до самостійності.
5. Силові показники значно покращилися:

Це чудовий результат! Попереду ще багато роботи, і рекомендації фахівців – продовжувати активну реабілітацію для соціальної та побутової адаптації та звернутися по консультацію до протезистів-ортезистів з приводу подальшого протезування.
Дякуємо кожному, хто допоміг!
Попереду нові виклики, але з такою підтримкою є віра у свої сили!
ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 90 000 ГРН
