Боєць Віктор, позивний ШЕБА

Мене звати Віктор, але на фронті всі знають мене як ШЕБУ. До війни я був звичайною людиною: працював, виховував двох синів і будував плани на майбутнє. Але клята війна все змінила. У січні 2023 року мене мобілізували до Збройних Сил України. Без жодного досвіду я став сапером — професія, де помилка може коштувати життя.

Мій фронт — Донецький напрямок. Там кожен день ти не лише виконуєш завдання, а й стаєш універсальним солдатом: водієм, механіком, інженером. Восени 2024 року, під час бойового завдання поблизу населеного пункту Шевченко, трапилося те, що змінило моє життя назавжди.

Ми встановили на наш автомобіль РЕБ (радіоелектронна боротьба), щоб захищатися від ворожих дронів. Цей пристрій врятував нас, коли дрон-камікадзе летів прямо на нашу групу. Встиг лише крикнути: «Хлопці, дрон!» і закрити обличчя руками. Потім — вибух, пекучий біль і тиша...

Удар забрав у мене ліву кисть, а праву сильно пошкодив. Лопнули барабанні перетинки. Попри пекучий біль, я наклав собі турнікет і намагався зібрати рештки РЕБу — адже він міг ще врятувати інших. Дякуючи побратимам, нас евакуювали. У Запоріжжі мені провели санітарну ампутацію, а пізніше в Кропивницькому — пластику на правій руці. Але рука досі ослаблена, не функціонує належним чином, і я досі проходжу лікування.

Я переніс кілька операцій на слух і праву руку, але це ще не кінець. Зараз найважливіше — реабілітація. Моя мрія — повернути собі якнайбільше можливостей, щоб знову обіймати синів двома руками, бути опорою для своєї родини і жити повноцінним життям.

Спеціалізована реабілітація в «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» НКСІУ — це мій шанс. Там я зможу відновити сили, навчитися жити з новими реаліями та повернути собі хоч частину тих можливостей, які відібрала війна. Але це вартує чималих коштів, і самотужки мені цього не подолати.

Я не звик здаватися. Підтримка кожного з вас — це крок до мого відновлення, це шанс повернутися до моїх дітей, до повноцінного життя.

Як і всі українці прагну Великої Перемоги над ворогом, щоб мої сини зростали у вільній, незалежній, сильній державі Україні.

_____________________________________

Завдяки підтримці небайдужих Віктор, успішно пройшов 30-денний курс реабілітації у «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» НКСІУ. 

Чого вдалося досягти за цей місяць?

  • Покращено загальну фізичну витривалість та толерантність до навантажень.
  • Відчутно вдосконалено координацію та показники ходьби.
  • Досягнуто важливих результатів у десенсибілізації лівої верхньої кінцівки.

Ось реальні цифри, які підтверджують цей прогрес:

  • тест 4-х квадратів: було 9.85 сек, стало 6.3 сек (норма до 12 сек);
  • тест 6-хвилинної ходьби: було 540 м, стало 634 м;
  • тест балансу Берга: 56 балів – ідеальний результат;
  • тест Вінгейта (30 сек) на EXO-bike: було 120 ВАТ, стало 145 ВАТ;
  • максимальна потужність на EXO-bike: було 160 ВАТ, стало 205 ВАТ.

Дякуємо всім, хто допоміг!

Віктор не зупиняється на досягнутому. Попереду ще довгий шлях відновлення, але тепер у нього є головне – віра у свої сили та ваша підтримка!
 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 90 000 ГРН