Боєць Ігор Ігнатенко, позивний СОВА

Я, Ігнатенко Ігор Михайлович, солдат військової частини А4712, позивний СОВА. У березні 2022 року мене мобілізували з оперативного резерву першої черги. Раніше, у 2015–2016 роках, я вже захищав Україну в зоні АТО.  

Протягом повномасштабної війни я, як і всі мої побратими, пройшов через складні випробування. У лютому 2023 року мене направили на навчання у Німеччину для освоєння самохідних артилерійських установок M106 Paladin. Після повернення наша бригада вирушила на Запорізький напрямок, де ми брали участь у наступальних діях біля Оріхова.  

4 вересня 2023 року під час бойового виїзду поблизу села Мала Токмачка мене важко поранило. Я отримав мінно-вибухову травму та тяжку черепно-мозкову травму, втративши велику кількість крові. Медики під ворожим артилерійським обстрілом доставили мене до стабілізаційного пункту в Таврійську, де ввели у штучну кому. Далі були складні етапи евакуації: Запорізька обласна лікарня, де провели першу операцію, а потім Дніпро, де розпочався менінгіт і набряк мозку… І знову поетапний евак до Києва, де я найтяжчий поранений військовий.

Боячись тримати в столиці, мене переводять еваком до Львову. І там розпочалася справжня боротьба за життя. 

Перебуваючи в критичному стані в реанімації госпіталю Західного регіону, мені проводять ВЛК. Комісія ухвалила рішення, що мені не потрібне подальше лікування і реабілітація, зазначений лиш догляд. Це рішення призвело до скасування всіх виплат. Фактично, мене прирекли на догляд до кінця життя без шансів на відновлення.

Але ні мої рідні та близькі, ні лікарі інтенсивної терапії Київського обласного центру реабілітаційної медицини (єдина лікарня, яка мене прийняла в критичному стані) не змирилися з таким вироком. Там я довгий час відновлювався і через півроку я розпочав реабілітацію у центрі «Модричі». Мене заново вчили всьому: рухатися, говорити, контролювати своє тіло. Цей центр став для мене шансом не просто вижити, а відновитися.  

Попереду в мене ще складний шлях: низка операцій, зокрема краніопластика для закриття великого дефекту черепа. Але головна моя мрія — знову встати на ноги та повернутися до нормального життя. Я хочу стати підтримкою для своїх побратимів, які продовжують боронити Україну.  

Для продовження реабілітації в центрі «Модричі» потрібні кошти, яких моїй родині не вистачає. Я звертаюся до всіх небайдужих із проханням допомогти продовжити боротьбу за життя і відновлення. Ваша підтримка — це шанс для мене повернутися до життя, яке я захищав на полі бою.

______________________________________________

Завдяки вашій підтримці фонд вже сплатив за один місяць відновлення в центрі "Модричі", що дозволило йому зробити значний прогрес. Лікарі наполягають на продовженні курсу, адже це важливо для максимального відновлення та нормального життя.

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 201 000 ГРН

Зараз ми збираємо кошти на другий місяць реабілітації, який стане вирішальним у боротьбі за здоров'я Ігоря. Долучайтеся до допомоги, адже кожна гривня наближає нашого героя до повноцінного життя!

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 201 000 ГРН

Збір на другий місяць реабілітації Ігоря в центрі “Модричі" успішно закрито! Загалом фонд оплатив 60 днів інтенсивного відновлення, що дало захиснику шанс повернутися до нормального життя. 

Ми продовжуємо тримати зв’язок з Ігорем, аби підтримувати його в подальшому одужанні. Попереду в нього заплановані ще два оперативні втручання. 

 

ЗАГАЛОМ ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 402 000 ГРН

Уклінно дякуємо кожному, хто долучився до цієї важливої справи!