Боєць Микола Дорохов, позивний СНАЙПЕР

Мене звати Микола Дорохов, позивний СНАЙПЕР. На початку війни у 2014 році жив у Криму, але після окупації півострова, змушений був залишити дім та переїхати до Генічеська. Там я почав нове життя, але у 2022 році російська армія окупувала і це місто, і я був змушений їхати далі вглиб України до Черкаської області, у місто Канів. Саме там я приєднався до територіальної оборони, а згодом 18 травня 2022 року добровільно пішов служити у лави Збройних Сил України. 

Моє рішення боротися за Україну було не лише патріотичним — у березні 2022 року під час боїв за Донеччину я втратив брата. Його смерть стала для мене переломним моментом: я зрозумів, що мушу зробити все можливе, щоб захистити нашу країну та відвоювати наші домівки.

У 2023 році під час виконання бойового завдання я отримав перше поранення — в ногу, від ворожого снайпера. Після лікування у Кременчуці та реабілітації я повернувся на фронт. Однак 28 червня 2024 року мене знову поранило — цього разу осколки влучили в руку, що призвело до втрати її функцій.

Того дня я надіявся на побратима. Віддав йому засоби зв’язку, щоб не заляпати кров’ю, коли ми вибиралися з-під обстрілів. Він сказав, що піде по допомогу. Але не повернувся. Дві доби я пролежав сам у бліндажі, без їжі та води. Кілька разів намагався встати, але щоразу падав і втрачав свідомість.

На третю добу я почув кроки. Чесно кажучи, не вірив, що за мною прийдуть. У ті хвилини перед очима промайнуло все моє життя. І коли я почув своє ім’я та позивний, зрозумів – це наші! Побратими прийшли, підняли мене і забрали. Вони дали мені нове життя, за що я буду вдячний їм до кінця своїх днів. Мене евакуювали, надали першу допомогу і доставили до Дніпра. 

Наразі рука не працює, пальці не рухаються, і для її відновлення мені потрібна тривала та складна реабілітація в Західному реабілітаційно-спортивному центрі. Я маю шанс відновити руку та повернутися до служби. Лікарі не гарантують повного відновлення, але я вірю в свою силу, у сучасні методи реабілітації та у вашу підтримку.

Моє завдання — зробити все можливе, щоб знову повернутися до лав наших захисників і боротися за звільнення України.

Прошу вас допомогти мені пройти цей шлях. Кожна гривня — це крок до мого 
одужання, до повернення до бою, до нашої спільної перемоги над ворогом. Разом ми сильні, разом ми вистоїмо, і разом ми повернемо кожен клаптик нашої рідної землі.

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 90 000 ГРН

 

Завдяки підтримці небайдужих ми успішно завершили збір коштів на реабілітацію Миколи. Він пройшов інтенсивний 30-денний курс відновлення  у «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» НКСІУ. Його результати вражають.

Під час реабілітації Микола працював над удосконаленням загальної сили, витривалості, функціональності та амплітуди руху. Фахівці з реабілітації відзначають, що всі поставлені цілі досягнуті, а результати тестувань це підтверджують:

1. Збільшення амплітуди руху лівої верхньої кінцівки:

• Згинання плеча: було 112º, стало 149º.
• Згинання ліктя: було 120º, стало 150º.
• Розгинання ліктя: було -60º, стало -23º.
• Супінація: була 60º, стала 87º.
• Відведення плеча: було 75º, стало 134º.
• Внутрішня ротація плеча: була 60º, стала 81º.
• Зовнішня ротація плеча: була 60º, стала 67º.

2. Аеробна працездатність:

• Тест Вінгейта на концепті ЕйрБайк: було 222 Ват, стало 462 Ват.
• Максимальна потужність: було 570 Ват, стало 612 Ват.

Ці результати стали можливими завдяки комплексному підходу до реабілітації, який включав фізичну терапію, спеціалізовані тренування та індивідуальний супровід фахівців.

Микола не лише повертає сили, але й робить величезний крок до повного відновлення. Його витримка, ваша допомога та професіоналізм команди фахівців з реабілітації дали змогу досягти цього успіху.