Військова Дарина, позивний МАРА
Мене звати Дарина, позивний МАРА, мені 19 років. У 2024 році я добровільно приєдналася до лав Національної гвардії України. Проходила службу в 13-тій бригаді НГУ "Хартія".
Вибір піти на службу був для мене свідомим і глибоко особистим: мій батько — інвалід війни, а мати — військовослужбовиця ЗСУ. Вони завжди були моїми прикладами стійкості й сили. Я не могла стояти осторонь, коли наша країна виборює свою свободу, тому вирішила боротися за нашу Україну, за її майбутнє.
У квітні 2024 року під час виконання службових обов’язків я отримала важке вогнепальне черепно-мозкове поранення. Добре пам’ятаю той день, коли розпочався обстріл і я почула крики поранених побратимів. Одразу побігла допомагати. Перев’язала одного, другого, третього…А після того, як витягнула четвертого пораненого й надала йому допомогу, я побігла за наступним, в цей момент розірвався касетний боєприпас, і мені в голову влучив уламок. Я впала, стікаючи кров'ю. Свідомість втратила вже по дорозі в лікарню.
Після операції, яка була критично важливою, впала в кому і провела там двадцять днів. Прокинувшись, не могла ні говорити, ні рухатися. Я заплакала… І не від фізичного болю, хоча він був неймовірним, а від усвідомлення, що змогла врятувати тільки чотирьох побратимів, і більше ніколи не побачу тих, з якими ми стояли пліч-о-пліч. Перед очима були вибухи, полум'я, крики… і страх, у який я кинулася назустріч.
Майже півроку я намагаюся відновитися. Реабілітація триває, але це нелегкий шлях. Я щаслива, що весь цей час поруч були мої рідні, друзі, побратими й посестри. Багато незнайомих людей підтримує мене, і це надихає не здаватися.
Лікарі стримані в прогнозах. З моїм пораненням не може бути гарантій. Я роблю все можливе, щоб повернутися до своїх побратимів і продовжити боротьбу за нашу свободу. Реабілітація — це не тільки фізичний, але й моральний біль. Але підтримка тих, хто був поруч, дає сили йти вперед. Я вірю, що зможу знову служити Україні й своїм побратимам.
Зараз я закінчую реабілітацію в клініці «Оберіг». Завдяки наполегливій роботі спеціалістів центру, я вже роблю свої перші самостійні кроки.
Але для повного відновлення необхідно продовжувати лікування та реабілітацію в іншому закладі - реабілітаційний центр «Модричі».
Збираємо 512 000 грн на 4 місяці реабілітації. Мені потрібна допомога, щоб пройти цей важкий шлях, адже кожен крок наближає мене до моєї мрії — повернутися до лав захисників нашої країни!
______________________________________
Завдяки всім небайдужим, ми зібрали необхідну суму на реабілітацію Дарини в центрі "Модричі".
Окрема подяка амбасадору нашого фонду, Сергію Жадану, за потужну підтримку цієї кампанії. Завдяки його участі: інформаційній підтримці та значному фінансовому внеску ми змогли закрити збір швидше.
Попереду у Дарини важливий етап відновлення і вона має можливість повернутися до активного життя.
ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 485 804 ГРН
______________________________________
Нещодавно Дарина звернулася до нас із проханням допомогти придбати ортези. Вона потребує заміни обох — на праву й на ліву ногу. Один із них має бути виготовлений на замовлення, інший — стандартний.
Ми раді повідомити, що ця потреба вже повністю сплачена. Зараз триває процес виготовлення та підбору. Незабаром Дарина отримає необхідні засоби підтримки й зможе рухатися вільніше та продовжувати відновлення після надскладного поранення.
ПЕРЕРАХОВАНО: 12 139,10 ГРН
ЗАГАЛОМ ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 497 943,10 ГРН