Боєць Антон Кузьо
Мене звати Кузьо Антон Олександрович. До повномасштабного вторгнення я працював зварювальником на заводі «Запоріжсталь». Життя було розміреним: робота, дім, плани на майбутнє. Проте все змінилося в один момент, коли в червні 2023 року я отримав повістку. Це був переломний момент — мене мобілізували до лав Збройних Сил України.
Підготовку проходив у Десантно-штурмових військах в районі Житомира. Там опановував військову справу як кулеметник, але доля вирішила інакше, і мене направили до артилерійського батальйону. Після короткого навчання у Запоріжжі мене відправили на передову, в самісіньке пекло Донецького напрямку.
Служив мінометником, на відстані лише 1,5 кілометра від ворожих позицій. Спочатку працював на легендарному «Васільку», а пізніше мене перевели на 60-мм міномет. Новий 2024 рік ми зустрічали на «нулі», очікуючи потужного обстрілу, проте ніч минула спокійно — на щастя.
23 січня 2024 року стало днем, який назавжди змінив моє життя. Того дня ми отримували речі, як почався черговий обстріл. Нас було троє, а ще один побратим залишився в бліндажі. Один із хлопців помітив, як летить керована авіабомба (КАБ), і ми встигли впасти на землю, захищаючи голову та відкривши роти, щоб уникнути контузії. Але вибухова хвиля накрила нас, і двоє моїх товаришів загинули на місці.
Мене відкинуло вибухом. Побратим намагався підтримати мене і надати допомогу, проте я втратив свідомість. Прийшов до тями аж 7 лютого.
В лікарні я зрозумів, що втратив зір після вибуху: уламки знищили мої очі. Мені двічі провели трепанацію черепа через крововиливи. Це був лише початок моєї боротьби за життя.
Пізніше, довелося пережити операцію на органах травлення, щоб відновити їх після пошкоджень. На четвертий день після операції виявилося, що все почало гніти. Як з часом показали аналізи, причиною була патогенна кишкова паличка. Розшили усі шви, слава Богу виходили і не почався сепсис, хоча температура трималась 39. Зашити не могли, був великий ризик, що почне знову гнити.
Мене виписали з відкритою раною, тому що більше не було можливості перебувати в лікарні через обмеження пакета медичних послуг.
Незважаючи на всі труднощі, я не здався.
Розуміючи всі складнощі мого стану, на лікування погодилась взяти тільки реабілітаційна клініка «Святенко». Мій шлях до одужання важкий і довгий, але я не збираюся зупинятися.
Для подальшого відновлення мені необхідно продовжувати реабілітацію. По-перше, потребує загоєння хронічна рана на животі площею 50 см². Також я мушу пройти навчання та адаптацію до життя без зору: вивчення шрифту Брайля, соціальна адаптація, вироблення необхідних рефлексів для самостійного життя.
Ще однією складністю є постійна відсутність сну, яку потрібно лікувати медикаментозно. І, звісно, робота з посттравматичним синдромом залишається важливим аспектом моєї реабілітації, щоб подолати психологічні наслідки пережитого.
Я знаю, що життя триває, навіть коли ти опиняєшся у найгірших обставинах. Віра, підтримка побратимів і родини — це те, що не дає впасти духом і тримає на плаву.
ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 318 500 ГРН
Завдяки неймовірній допомозі від команди Bihus.Info, ми маємо чудові новини для нашого захисника Антона Кузьо!
Спочатку ми збирали на 61 день реабілітації, але завдяки Bihus.Info тепер зможемо оплатити 91 день! Це означає більше часу на відновлення, реабілітаційні процедури та шлях до повернення до повноцінного життя.
Ваша небайдужість – це прямий внесок у здоров'я та майбутнє наших захисників. Дякуємо кожному, хто долучився!
_______________________________________
Антон продовжує адаптуватися до життя у цілковитій темряві. Це щоденна, крок за кроком, боротьба за незалежність: навчання шрифту Брайля, рефлекси, звички, нові способи взаємодії зі світом. Йому важливо відчути, що він знову може жити повноцінно — не лише виживати.
Щоб наблизитися до цієї мети, лікарі реабілітаційної клініки рекомендували Антону високотехнологічний пристрій — окуляри доповненої реальності Envision. Окуляри-помічники — це не про забаганку. Не про моду. І зовсім не про бажання мати «крутий гаджет».
Це — інструмент виживання й адаптації, сертифікований і рекомендований медиками, які супроводжують Антона на його важкому шляху.
⠀
- Envision озвучують усе навколо — текст, обличчя, предмети, сцени, колір, готівку, навіть інтенсивність світла.
- Вони можуть читати, розпізнавати мову, прокладати шлях, повідомляти про присутність знайомих людей поруч.
- І навіть дозволяють зробити відеодзвінок, якщо Антону знадобиться допомога в реальному часі.
Ці легкі окуляри на титановій оправі — фактично очі, що перетворюють світ у слова.
⠀
Без перебільшення, це прорив. Особливо для людини, яка щойно вийшла з лікарняної палати, де боролася не лише за зір, а й за життя.
Допоможіть Антону відчути опору під ногами. Дайте йому шанс на новий рівень свободи й орієнтації.
⠀
І кожен ваш внесок — це крок назустріч незалежності.
_______________________________________
Збір на окуляри-помічники для Антона — успішно закрито
⠀
Окуляри Envision вже оплачені та зовсім скоро будуть в Україні. Антон чекає на них із хвилюванням — бо це не просто технологія. Це його шанс знову взаємодіяти зі світом, розпізнавати обличчя, читати тексти, чути, що навколо. Жити повноцінно, навіть без зору.
⠀
Ми безмежно вдячні кожному й кожній, хто долучився. Хто розуміє, що сучасна реабілітація — це не розкіш, а основа для гідного життя після поранення.
⠀
Дякуємо за вашу довіру до нас як фонду. За те, що вірите у відновлення, як віримо ми.
⠀
Попереду — опанування окулярів, нові звички, нові кроки.
І ми точно знаємо: Антон впорається. Бо з такою підтримкою — інакше просто не може бути.
ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 122 500 ГРН
ЗАГАЛОМ ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 441 000 ГРН