Боєць Володимир, позивний ПСІХ

Мене звуть Володимир, 37 років, позивний ПСІХ.

В перші дні повномасштабної сам пішов до військкомату. Отримав повістку і ще тиждень чекав розподілення до підрозділу. 2 березня я був уже в частині, потрапив до 59-ї бригади в/ч 1619 у склад АРТ дивізіону.

Понад 9 місяців приймав участь у запеклих боях у Миколаєві, під Херсоном. А 1 грудня 2022 року у нас відбулася ротація, і ми переїхали на Донецький напрямок. У лютому 2023 року мене переводять в піхоту нашої ж бригади до 10 батальйону.

25 березня 2023 року мене поранило в Первомайську, біля Мар'їнки.

В цей день у моєї старшої доньки був день народження - 15 років. Я не мав бути в той день на позиції. Бо тільки добу як прийшов з іншої позиції. Мав ще дві доби на відпочинок.

Комбат прийшов до нас і сказав: «Крім вас немає нікого. Треба допомогти, на дві доби, сусідньому батальйону».

Перші три дні було спокійно. Це не наша позиція, тому ми її погано знали. І от на четверту добу о 6 ранку, вони почали нас штурмувати. Я працював з РПК (кулемет) із вікна.

Два ранкових штурми відбили. А потім десь з 8 ранку вони почали відпрацьовувати мене танком. Їм заважав мій кулемет. Два прильоту поруч... А третій в стіну за якою я сидів.

Поранення були в таких місцях, що турнікети не накласти. В такому стані, як на фото, я пробув 14 годин на позиції без знеболювання, без медичної допомоги. Я збирався вже помирати. А потім згадав, що у моєї донечки день народження, і це мене мотивувало вижити.

Через дві години після поранення тільки один з побратимів наважився затомпонувати мені плече. Потім 4 км під обстрілами вийшов.

Бій ішов без зупинки весь час. Позиції росіян були 50 метрів від нас. 

Я втратив багато крові, коли йшов, то весь час не давав собі втратити свідомість, думав аби тільки не впасти, бо знав, що вже не встану.

Ми йшли і чули росіян. Вони бігали поруч. Але ми дійшли.

Я був найтяжчий 300.

Я отримав мінно-вибухову, закриту черепно-мозкову травму. Найбільше постраждало обличчя (вогнепальне осколкове сліпе поранення нижньої губи та підборіддя ліворуч зі значним дефектом тканин, багатоуламковий перелом нижньої щелепи) та ліва нижня та верхня кінцівки. 

Більше року лікуюсь. Оперативні втручання, реабілітація. Рани загоїлися, але попереду ще запланована операція на обличчі. Поки чекаю на неї відновлюю рухливість верхньої кінцівки.

Наразі потребую реабілітації в «Західному реабілітаційно-спортивному центрі» НКСІУ, аби повернутися до повноцінного активного життя.

 

В рамках програми "Реабілітація Кіборгів" сплачено за реабілітаційний курс Володимира, позивний ПСІХ. 

 Реабілітаційні цілі спрямовані на відновлення фізичних та функціональних можливостей та покращення загального фізичного стану після травми, щоб в кінцевому результаті повернутись назад до військової служби.
 

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 90 000 ГРН