Боєць Іван Козубенко, позивний ПРОФЕСОР

До початку війни я працював у школах – викладав історію, захист Вітчизни, трудове навчання. Перед тим, як закінчити історичний факультет, був майстром на будівництві, зводив будинки. 

Мобілізували мене 30 квітня 2015 року у п’яту хвилю.

Служив у 39 окремому мотопіхотному батальйоні «Дніпро-2», який згодом увійшов до складу 55-і окремої артилерійської бригади. Був гранатометником роти охорони. Там хлопці дали мені прізвисько «ПРОФЕСОР», бо знав відповіді на будь-які питання і міг розв'язати будь-яку проблему.

Брав участь в АТО на території Луганської та Донецької областей.

18 листопада 2015 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку отримав важке поранення. Разом з побратимами був на обороні позицій, і почався щільний артилерійський обстріл з боку росіян.

Під час обстрілу отримав поранення та втратив свідомість. Отямився вже у Дніпрі у шпиталі.

Там вже дізнався, що у мене вогнепальні сліпі осколкові поранення обличчя, вогнепальне осколкове проникаюче сліпе поранення грудної клітини справа з правобічним гемотораксом. Лівобічний спонтанний пневмоторакс. Вогнепальне осколкове проникаюче сліпе поранення черевної порожнини з пошкодженням термінального відділу тонкої кишки та брижі. Множинні вогнепальні сліпі осколкові поранення обох верхніх кінцівок з травматичною ампутацією правої кисті на рівні Н/3 передпліччя, великого пальця лівої кисті. Множинні вогнепальні сліпі осколкові поранення передньої та бокової поверхні правого стегна, тильної поверхні правої стопи.

Глянув, що зі мною, але не впав у відчай, бо остався живий.

Лежав у госпіталях в Дніпрі, Львові, Харкові. Бачив хлопців, які падали духом. Я їм повторював фразу, що життя продовжується.

У Львівському госпіталі дізнався, що можна встановити протез руки, який полегшить виконання повсякденних справ. Після цього розпочався тривалий процес реабілітації та протезування. Перші заміри робили спеціалісти тамтешнього протезного підприємства. Потім Харківський інститут протезування зробив первинний протез, який згодом замінили на електронний.

Налаштовувався прилад за лічені секунди. Розбиратися в механізмі було і самому цікаво. Вказівний палець – сенсорний, ним зручно було користуватися смартфоном. Я міг вітатися за руку, працювати граблями, вилами, віником, друкувати на клавіатурі, керувати машиною на ручному управлінні, їздити на велосипеді, збирати овочі тощо.

Діти жартували, що я Фреді Крюгер. До цього ставлюсь з позитивом. Головне, що інвалідом себе не почуваю.

Але цей протез розрахований на 4,5 роки, а пройшло вже 8, він вже вийшов з ладу та не працює. Враховуючи повсякденну активність, я потребую електронний протез, на який грошей, що виділяє держава, не вистачає.

Тому змушений звернутися до благодійників за допомогою.

 

Завдяки підтримці небайдужих нам вдалося зібрати та перерахувати 195 572,26 грн на електронний протез верхньої кінцівки для нашого героя.

З новим протезом Іван зможе й надалі вести активний спосіб життя. Без сторонньої допомоги виконувати побутові справи, самостійно одягатися, писати, працювати з інструментами, використовувати комп'ютер! Сучасний протез відкриває нові можливості втілювати в життя амбітні плани.

Щира подяка кожному, хто долучився до збору! Ваша допомога має безцінне значення. Разом ми робимо важливу справу й підтримуємо наших героїв, які продовжують боротися за свободу та майбутнє українців.

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 195 572,26 ГРН