Боєць Сергій, позивний MOLDOVAN

Родом я з Одещини. До повномасштабного вторгнення мав невеликий бізнес, займався перевезеннями по Україні. Війна застала мене, коли повертався додому з чергового рейсу. А назустріч мені потоком рухалися автомобілі, які виїжджали з Одеси. Паніка відчувалася всюди.

Я приїхав додому 24 лютого і вже був на сто відсотків упевнений, що завтра піду у військкомат.

У мене четверо неповнолітніх дітей, тобто це були абсолютно законні підстави не йти на війну. Однак я прийняв інше рішення.

Я служив у зенітно-ракетних військах, тобто, як людина з військовим досвідом розумів, що моє місце зараз там. А ховатися за дітьми – це не про мене, хто їх має захищати, якщо не батько? Сім’ю свою поставив перед фактом, що був у військкоматі, і мене зрозуміли. Зібрав документи та ввечері 25 лютого я вже був на службі.

Перші місяці я разом з іншими хлопцями ніс службу в роті охорони, там у нас були свої завдання. Однак багатьох це не влаштовувало і ми просили  командування, щоб нас перекинули у бойову частину.

Ми розуміли, що знаходимося в тилу і, по суті, не настільки корисні, як могли б бути. Наша допомога потрібна хлопцям на передовій, а тут ми, наче, безпорадні. Дізналися, що набирають людей у 35-ту бригаду морської піхоти. Приїхали, а батальйон вже укомплектували і нас перекинули у резерв. Якраз у цей час 36-та бригада морпіхів теж набирала бійців і ми одразу перевелися туди.

Перед тим як потрапити на фронт, мене разом з іншими бійцями відправили на підготовку. Спочатку тренувалися на полігонах в Україні, а потім проходили навчання у Британії та Польщі за натівським стандартами.

Знання, які ми там отримали, безумовно, потрібні і корисні. Але чесно кажучи, що справжній досвід здобувається у бою, з кожним виходом на позиції та в окопах. У жовтні 2022 року мене з бригадою перекинули під Донецький аеропорт, на Авдіївку, Водяне, Опитне.

На донецькому напрямку ми знаходилися до середини лютого, після чого бригаду передислокували на Запорізький напрямок. Там якраз напередодні я відзначив день народження, а через декілька днів в результаті ворожого обстрілу отримав важке поранення.

Це сталося під час штурму села Левадне, я був командиром відділення 1 батальйону. Ми вигнали росіян з позицій, а потім вони почали гатити по нас. Обстріл тривав близько години. На той момент я вже неодноразово викликав техніку для евакуації поранених. І вже на четвертій евакуації, коли до нас виїхала остання машина, дісталося і мені. Як пояснили потім, якби її викликали трохи пізніше, то я б вже не дочекався. Ще б якихось 15 хвилин, і все…

В результаті обстрілу я отримав мінно-вибухове поранення. Металевий уламок розміром півтора на три сантиметра влучив під лопатку, постраждав хребет, легені, ребра.

Надавши першу медичну допомогу, мене госпіталізували до Запорізької обласної лікарні. Там прооперували та дістали уламок. Потім ще були дві складні операції у Дніпрі та Львові.

Після лікування розпочався складний шлях реабілітації. Пересуваюся поки що на кріслі колісному, але прогрес є.

Щодня я займаюся з реабілітологами, роблю різні вправи для спини, піднімаю гирі, гантелі. За перший місяць я навчився самостійно одягатися, сідати на крісло колісне, без допомоги виїжджаю на вулицю. Стосовно шансів ходити, лікарі нічого не обіцяють, але кажуть, що потрібна якісна реабілітація та час.

Вірю, що час пройде, і я піду. Все для цього роблю.

Наразі потребую наступного курсу відновлення в реабілітаційному комплексі «Агапе».
 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 67 500 ГРН

 

 

Після першого курсу реабілітації у реабілітаційному комплексі «Агапе» Сергій навчився користуватися кріслом колісним, балансувати, долати бар’єри.

Для покращення самостійності у побуті та підвищення мобільності потрібно продовження реабілітації в «Агапе».

_____________________________________________

Сергій успішно пройшов 39-ти денний курс реабілітації в центрі «Агапе».

За результатами реабілітації відзначається позитивна динаміка в зростанні функціональної самостійності, мʼязовій силі та витривалості.
 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 44 800 ГРН

__________________________________

Я тривалий час проходив реабілітацію у різних лікарнях та реабілітаційних центрах. Однак, найкращих результатів вдалося досягти після курсу реабілітації у центрі «АГАПЕ» навесні 2024 року, за який сплатив фонд «Громадянин». Після того курсу я дійсно відчув покращення свого стану.

На жаль, через півроку після повернення додому моє самопочуття знову почало погіршуватись. Спазматичність м'язів збільшилась, і це серйозно впливає на мою фізичну активність, виконання побутових справ. Окрім цього, я зрозумів, що моїх навичок користування кріслом колісним недостатньо для того, щоб бути самостійним у повсякденному житті.

Звертаюся до вас із проханням надати можливість пройти додатковий курс реабілітації в центрі «АГАПЕ». Я вірю, що з його допомогою зможу значно покращити свій фізичний стан, навчитись краще керувати кріслом колісним і повернути собі відчуття незалежності та активності.

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 33 600 ГРН

__________________________________

Збір на реабілітацію для Сергія завершено! Завдяки вашій підтримці та небайдужості ми зібрали необхідну суму, щоб Сергій міг пройти додатковий курс реабілітації в спеціалізованому центрі «Агапе». Це ще один важливий крок до його відновлення після складного поранення хребта.

Ми щиро вдячні кожному, хто долучився до цієї справи. Ваша допомога є свідченням того, що разом ми можемо здолати будь-які труднощі.
 

ЗАГАЛОМ ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 145 900 ГРН