Боєць Юрій, позивний ШАТУН

Мене звуть Юрій, позивний ШАТУН.

Звідки розпочалася моя історія? Все почалося на Чернігівщині, коли війна ступила на наші землі, а саме 24.02.22р. З того моменту я відчув себе відповідальним перед рідною країною і зрозумів, що військова служба - це не лише обов'язок, але і моя власна вибіркова доля.

Де я служу та який мій військовий статус? На даний момент я заступник командира роти в 54-ОМБр. Моя військова служба розпочалася давно з певним переривом, і кожен рік в армії - це виклик, який допомагає мені рости і стає справжнім випробуванням характеру.

Чому я обрав військову службу? Вибір військової служби для мене був актом відданості та готовності захищати свою країну. Я вірю в цінності вільної і незалежної України, і відчуваю, що моя роль в армії - це мій особистий внесок у створення майбутнього для наших нащадків.

Які були мої дні на передовій? Наш напрямок був від Соледару до Сіверська і ще багато інших, де кожен день був напруженим та важким, але важливим для нашої місії. Бачив, як товариші стають родиною, а боротьба за кожен крок наших земель стає справжнім випробуванням.

4 жовтня 2023 року - день, який визначив мою історію. Під час заходів з національної безпеки і оборони в Донецькій області я отримав множинне осколкове поранення. Втративши свідомість, відчував той самий холодок, який супроводжує миттєвість важливих рішень. Спасенням стали мої товариші, які оперативно надали першу допомогу та забезпечили евакуацію.

Що відчував у той момент? Поранення викликало суміш емоцій: страх за своє життя, злість на тих, хто порушив нашу землю, та визнання важливості кожного миттєвого моменту. Однак навіть під впливом цих емоцій, відчував в собі готовність продовжувати боротьбу.

У важкий момент мого поранення першою допомогою мені забезпечили мої товариші по службі, які добре підготовлені для подібних ситуацій. Рятувальні дії та взаємопідтримка наших військових були визначальними для моєї подальшої долі. Після отримання поранення мене евакуювали до медичного пункту для надання  кваліфікованої медичної допомоги. Там мені надали необхідну медичну асистенцію та почали процес відновлення.

Найбільше постраждало ліве стегно. Відкритий вогнепальний осколковий перелом лікую всі ці чотири місяці. Переніс кілька оперативних втручань.

Щоб стати на ноги, наразі потребую ще одну операцію. Оперуватимуть безкоштовно, проте необхідно замовити набір металоконструкцій для інтромедулярного остеосинтезу стегнової кістки, яка допоможе зростити кістку та повернути мене до активного життя. 

Мої плани на майбутнє? Навіть після поранення відчуваю непохитну відданість своїй країні. Мої плани на майбутнє - продовжувати служити, якщо це буде потрібно, і вносити свій внесок у захист рідної землі. Моя мрія - побачити мир в Україні та відчути, що мої старання сприяли цьому.

 

ЗІБРАНО ТА ПЕРЕРАХОВАНО: 15 500 ГРН