Боєць, позивний «ЗАЙЧИК»


На відкладені гроші я придбав устаткування і у листопаді 2021 року поїхав у Маріуполь. Там мене зустрів командир диверсійно-штурмової групи “Ведміді”. Група базувалась у районі с. Широке.

Спочатку мене, звичайно, не брали на бойові завдання. Я тренувався, навчався працювати з 120-мм та 82-мм мінометами, а також СПГ-9, допомагав підготовляти міни, обслуговувати міномети та СПГ, а також навчався надавати первинну допомогу у разі поранень. За місяць мене вже брали на завдання. Так було до 23 лютого 2022 року.

Коли поблизу нашої бази почали прилітати снаряди, група виїхала до Маріуполя і розмістилась на базі “Азова”. Наступного ранку почалось повномасштабне вторгнення рф. Наша група спільно з “Азовом” тримала оборону Маріуполя.

15 березня на крайній позиції я і мій друг Грек отримали поранення. У мене були зламані стегна, перебита стегнова артерія, множинні осколкові поранення ніг і правої руки. Нас повезли до лікарні в Маріуполі. Мого друга Грека до лікарні не довезли, він помер у машині від втрати крові.

Коли лікарню почали щільно обстрілювати, мене евакуювали на територію заводу “Азовсталь”. Там я пролежав до 21 березня, після чого був евакуйований на гелікоптері до м. Дніпро.

Ногу ампутували вже у м. Дніпро через ішемію нижньої частини ноги. А тіло Грека до сих пір знаходиться на території заводу ім. Ілліча.